3. З якою проблемою зіткнувся князь? 4. На березі якої річки бачили дракона? 5. Скільки було років драконові» 6. Хто дав йому таке імя» 7 Чому пустельник дивувався з дракона? 8. Про яку послугу по дракон Пустельника? 9. Який талант мав Грицько? 10. Чому князь подружився з драконом? 11. Як Настасія називала дракона? 12. Хто такий пан Лаврін? 13. Як лицарі вирішили виманити дракона? 14. Хто вбив дракона?

3. Потрібно дочку видати заміж

4. Бистриці

5. 8 років

6. Пустельник

7. Бо той харчувався рослинами, мав добре серце

8. Навчити його грамоти

9. Писав вірші

10. Щоб викликати його на бій

11. «Великим метеликом»

12. Лицар, якого цікавили лише подвиги

13. Вони розвели багаття перед печерою

14. Джура Лавріна

1. “Його Палагна була з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю. Правда, вона любила пишне лудіння, і немало десь піде грошей на шовкові хустки та дорогі згарди, але то байка!”

2. “З неї була добра Газдиня…”

3. “ЄФудульна Палагна, що звикла шість день на тиждень робити і тільки в свято одпочивала, пишаючись красним лудінням, сердито дорікала за його примхи…”

4. “На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона, курила люльку, як Іванова мати, носила пишні шовкові хустки, а на воластій шиї блищало у неї стільки намиста, що челядь з заздрощів аж розсідалась…”

5. “Палагна сама сідлала свого коня і закладала червоний постіл в стремено так гордо, неначе всі гори належали тільки до неї…”

6. “Її туге тіло, що не знало ще материнства, свобідно і гордо пливло в молодих травах царинки, таке рожеве і свіже, як
позолочена хмара, переповнена теплим весняним дощем…”

7. “Але Палагна була фудульна, її силком не візьмеш…”

8. “Так Палагна стала любаскою Юри…”

9. “Вона і перше любила пишно вбиратись, а тепер наче щось вступило у неї: навіть у будень носила шовкові хустки, дорогі й писані мудро,
блискучі дротяні запаски, а важкі згарди гнули їй шию. Часом щезала з дому й верталася пізно, червона, розтріпана, п’яна неначе…”

10. “Щодня вона запивалася в корчмі з Юрою-мольфаром, прилюдно цілувалась і обіймалася з ним, не криючись навіть, що має любаса…

Климко - головний персонаж твору Г. Тютюника "Климко". Це мала дитина, що є знедоленою сиротою. Роки дитинства хлопця прийшлися на часи страшної та кривавої війни. Про його поневіряння каже і зовнішність: "Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці". Ця війна не знищила його духовно, навпаки, загартувала, надала сили та залізної волі. Климко є вірним приятелем, щирим товаришем, співчутливою людиною. Він мав притулок і поділився ним, здавалося б, з зовсім чужою людиною. Його серце сповнене доброти та  співчуття. Хлопець знає, що таке голод, тому вирушає у тяжку дорогу по сіль. Маленький лицар зустрічається в обличчя з небезпекою, знайомиться з хорошими людьми, які допомагають йому так само віддано, як і він своїм товаришам. Він знає, що його чекають. Тому, зібравши всі сили та волю, йде, несучи важкий мішок. Проте, не судилося цій мужній людині побачити