Вкажіть засіб мовного вираження: Летіла зозуля Через мою хату Сіла на калині, Та й стала кувати. "Ой, чого ж, зозуле, Ой, чого ж ти куєш, Хіба ж ти, зозуле, Добро мене чуєш?" (Українська народна пісня) варіанти відповідей метонімія синекдоха порівняння символ

Прадавня людина вперше широко розплющила очі і зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася жити. Як захистити себе від лиха, як застерегти іншого від нього? Такі питання поставали перед нею. І щоб відповісти на них, людина створила байку.

Леонід Глібов теж вирішує писати байки, бо в них можна висловити все те, про що говорити одверто з різних причин заборонено. У байках він викриває несправедливість і насильство, продажність суду, хабарництво, лицемірство, бореться зі злом.

Так, у байці "Лисиця-жалібниця" розповідається про лисицю, яка вихваляє гарне, справедливе життя в гаю. Вона картає котів, які безжалісні до птахів, ладні їх безневинних поїсти. За улесливими, медовими словами — "малесеньких", "безвинних", "як їх не жаліти" — приховується обличчя злої та хитрої людини. І на підтвердження цієї думки автор розповідає, що пташенята випали з гнізда, а Лисичка "прехорошенько їх поїла". В образі Лисиці автор засуджує лукавих, підступних, хитрих людей, які прикриваються хорошими словами, а насправді чинять зло.

В іншій байці "Щука" розповідається про Щуку, яка влаштувала справжній розбій у ставку. Її звинувачують у страшних злочинах:

Того заїла в смерть,

Другого обідрала.

ответ:Початкова назва повісті — «Панночка». Але дотримуючись основного прийому композиції — прийому антитези, письменниця в назві твору поєднує протилежності. Часто випускниці інституту «благородних дівиць» називали себе «інститутки — святительки». Але, як бачимо, у панночки інститут не виховав жодної благородної риси характеру. Найвищим «ідеалом» таких «святительок» було пристрасне бажання вийти заміж за багатого пана і стати повновладними поміщицями в своїх «маєтках-державах».

При першій зустрічі з панночкою дівчат — кріпачок дуже вразила її краса. Але зовнішність разюче відрізнялася від людського єства інститутки. Назар влучно охарактеризував інститутку однією фразою: «Дивиться так, що аж молоко кисне».

Объяснение: