ДО ТЬ З КОНТРОЛЬНОЮ Контрольна робота з української прози.Український гумор. Контрольна робота за творчістю М. Коцюбинського, О. Довженка, Н. Бічуї Початковий і середній рівні 1.Урятувати пораненого Остапа в плавнях, що горіли, Соломії до А) цигани; Б) жандарми; В) місцеві селяни; Г) ворожка. 2. Вільнолюбному характерові Остапа до розвинутися: А) нещаслива доля Соломії; Б) розповіді діда; В) романтичні книжки; Г) знайомство з українською історією. 3. Молоді бійці з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» перед своїм першим боєм запитали в командира Петра Колодуба: А) звідки він бере мужність і сили; Б) що робити, коли ворога набагато більше й він краще озброєний; В) чому не можна відступати; Г) що робити при пораненні. 4. Дід Платон з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» лаяв відступаючих наших бійців: А) за невміння користуватися зброєю, влучно стріляти; Б) за невміння маскуватися, рити окопи; В) за боягузтво, невміння та небажання захищати рідну землю; Г) за те, що забувають писати листи своїм рідним. 5. Особливостями композиції повісті Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» є: А) введення казкових, фантастичних елементів; Б) наявність оповідача, розповідь ведеться від першої особи; В) наявність багатьох відступів, листів, снів; Г) зміщення часових площин, різнобічний показ героїв, заглиблення у психологію. 6. Юлько Ващук, герой твору Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути», розчарувався у своєму батькові через те, що: А) той збирався до міліції заявляти на Славка за поранення; Б) той скористався чужою працею, видавши її за свою; В) батько часто сварився з мамою Юлька; Г) не підтримував його захоплення музикою, малюванням. 7. Установіть відповідність: Учинок Герой 1.Відсутність повноцінного спілкування з дорослими А) Лілі Теслюк 2. Протистояння брехні і правди Б) Стефко Вус 3. Самотність дитини В) Юлько Ващук 4. Віра у свій талант Г) Славко Беркута Д) Андрій Лопух Достатній рівень 8. Як цигани врятували життя Остапу (М. Коцюбинський «Дорогою ціною» 9. Доведіть, що в образах Остапа і Соломії (М. Коцюбинський «Дорогою ціною») втілено волелюбність українського народу. Наведіть переконливі приклади з твору. 10. Порівняйте образи діда Платона й діда Савки з образом капітана Колодуба (за оповіданням О. Довженка «Ніч перед боєм»). Високий рівень 11. Виконайте одне із завдань. А) Висловіть свої судження про важливість моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків (за твором Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» та власними Б) Напишіть твір-мініатюру «Кохання, заради якого варто померти» (за повістю М. Коцюбинського «Дорогою ціною»).

1) А) Цигани

2) Б) Розповіді діда

3) А) Звідки він бере мужність і сили.

4). В) за боягузтво, невміння та небажання захищати рідну землю;

5). Б) наявність оповідача, розповідь ведеться від першої особи;

6) А) той збирався до міліції заявляти на Славка за поранення;

7) 1)Віра у свій талант - Славко Беркута

2. Протистояння брехні і правди-Юлько Ващук.

3).Відсутність повноцінного спілкування з дорослими-Лілі Теслюк.

4)Самотність дитини-Стефко Вус.

8)Цинани забрали Остапа до себе, лікували його різними травами та годували.

9)Остап і Соломія заради волі заплатили велику ціну. Соломія відрізала свої розкішні кози, які на той момент дуже цінилися в дівчат. Остап покинув свого діда, щоб відчути як це бути вільним.

Вони не здавалися, йшли до своєї мети. Проблеми, які траплялися на їхньому шляху вони їх долали не здавающись. Вірили в себе.

Соломія трималася до останнього, побачивши, що плавні горлть вона не впала духом і почала шукати Остапа. Остап не втрачав надії і бризкав воду, щоб вовк відступив від нього.

Соломія так і не відчула, як бути вільним, гинучи в голодних водах.

10)Образ Колодуба і дідів схожий. Він також вірив в перемогу. Діди були Відважними і сильними, цього вони вчили і Колодуба. Діди навчили його вірити свою перемогу і нікол не здаватися.

11)У центрі повісті Коцюбинського - двоє закоханих: молодий парубок Остап і заміжня жінка. Соломія дуже засмучена звісткою про намір її коханого тікати із села аж за Дунай і тому вона тікає разом із Остапом. То як же треба кохати, щоб покинути рідний дім, хоч і не дуже радісне, але все-таки, більш-менш, спокійне життя, і піти за Остапом, єдиним і дорогим! Піти в невідомість, неймовірні труднощі доріг і небезпек. Піти світ за очі, аби тільки бути разом зі своїм коханим. Соломія — справжня героїня. Вона не розгублюється ні в яких ситуаціях. Спритна, вміла й рішуча скрізь. Вона перев'язує рану Остапа, ховає його в плавнях. Мужність не покидає її навіть тоді, коли вона розуміє, що заблукала.

І заради свого коханого вона помирає. Помирає у голодених водах Дунаю. Але і в останніх хвилинах свого життя вона бриться, каже собі, що на березі гарно там сонечко, трава.

Тарас Бульба» почуття любові до батьківщини, яке віддавалось у кожному куточку його серця. Воно ж стало головною темою його книги, де любов до країни витіснила батьківське почуття із душі головного героя. Саме тому так важливо розуміти та оцінювати твір через призму тематики. Тільки так можна збагнути головну ідею письменника.

Батьківщина та її інтереси були сенсом життя старого козака. Він був невисокої думки про освіту і щиро радів, коли його сини повернулися та стали частиною бойового товариства. Частково читач міг би подумати, що Тараса цікавить слава, і він вирушає на Січ, щоб потішити самолюбство. Однак ближче до фіналу він розуміє, що помилявся: турбота героя про рідну країну зумовила всі його вчинки. Він жадав мобілізувати козаків, бо передчував війну з поляками і не хотів, щоб його народ застали зненацька. У такій обстановці він не міг зробити іншого вибору: козака було виховано за часів кривавого середньовіччя, і його уявлення про життя були продиктовані середовищем. Але навіть у такому жорстокому світі, де правда була на боці зброї, він був не підданим, а громадянином своєї країни. Він сміливо брав він відповідальність за її майбутнє.

Важливою та невідємною частиною народу є його фольклор. Чому він відіграє таку велику роль? Щоб нам це збагнути, треба пригадати та розглянути саме поняття «фольклор». Фольклор – це . А усна народна творчість — колективна літературна і музична творча діяльність народу. Це також художньо-словесна творчість народу в сукупності її видів і форм, де засобами мови збережено знання про життя і природу, давні вірування і культи, а також відбито світ думок, почуттів і переживань, уявлень народнопоетичної фантазії.

Виник фольклор дуже давно. Ще до виникнення писемностi у схiдних слов'ян iснувала багата усна народна творчiсть: обрядовi пiснi, перекази, замовляння, заклинання, епiчнi та лiричнi пiснi. Особливого поширення набули за давнини епiчнi пiснi-билини, що виконувались пiд музику в речитативно-декламацiйнiй формi.

Розвиток фольклору на Русi тiсно пов'язаний з вiруваннями народу, якi до введення християнства мали так званий анiмiстично-магiчний характер. Стiйкiсть обрядiв i поезiп були пов'язані з язичницькою релігією та мiцно трималися в народних масах, незважаючи на вплив новоп християнськоп релiгiп. Поступово старi традицiп i обряди пристосувалися до церковних свят i обрядiв, що призвело до виникнення двовiр'я, тобто спiвiснування двох релiгiйних свiтоглядiв народу.

Язичницька стала пiдгрунтям для створення поетичних форм обрядового фольклору, одним з найстарiших видiв якого є мiфи. Хоча міфи були поширенi i за часiв Кипвськоп Русi, про що свiдчать пх уривки у писемнiй та уснiй передачi. Заклинання i замовляння виникли з вiри первiсноп людини в чарiвну силу слова. Залишки заклинань збереглися в Початковому лiтопису (у договорах русiв з греками). До X ст. сформувався календарний обрядовий фольклор, пов'язаний ще за язичницьких часiв з народними рiчними святами, i позакалендарний . приурочений до рiзних явищ побуту (весiль, похорон тощо), що досить мiцно тримався в селянському побутi впродовж багатьох столiть. Як словесне оформлення обрядiв, пов'язаних iiз рiчним циклом хлiборобських робiт, iз чотирма порами року та iншими звичаями, побутувала звичаєво-обрядова поезiя. Календарнi пiснi . високохудожнi твори, пх образи, поетичнi засоби вироблялися протягом багатьох столiть. До прозових фольклорних жанрiв Кипвськоп Русi належать казки, перекази, легенди, приказки, прислiв'я та загадки.Усна народна творчiсть мала великий вплив на давньоруську лiтературу, на пп форму, мову та стиль. Особливо це позначилося на iсторичних творах найбiльш ранньоп лiтературноп форми на Русi. Виникнення iсторичноп лiтератури, зокрема лiтописання, тiсно пов'язане з розвитком суспiльноп свiдомостi, iнтересом до минулого своєп крапни, намаганням визначити мiсце Русi серед iнших крапн i народiв.

Фольклор вiдображував трудовий процес, характер землеробського заняття, побут та iн. Цi явища знайшли своє вiдлуння у так званiй календарнiй i обрядовiй поезiп, дослiдити i вивчити яку можна на пiдставi архапчних залишкiв у побутi украпнцiв.

І сьогодні фольклор відіграє не менш важливу роль, хоча зазнав багатьох змін.

Давайте розглянемо види фольклору, щоб краще зрозуміти його застосування і втілення.

Фольклор має свої роди та жанри: народний епос, народна лірика, народна драма.

Народний епос – це розповідні фольклорні твори:

загадки

прислів'я та приказки

анекдоти

думи

історичні пісні

балади

казки

легенди

перекази

байки

притчі

Народна лірика — це поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується за до відтворення думок, почуттів і переживань героїв.

Трудові пісні

Родинно-побутові пісні - колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння

Соціально-побутові пісні – козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські(солдатські), бурлацькі(наймитські), стрілецькі пісні

Календарно-обрядові пісні - веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки

Третій жанр – народна драма - це фольклорні твори, в основі яких лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів ( Наприклад, пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка» тощо, а також вертеп, весілля)