Мої враження від твору школярка з передмістя

Объяснение:

Протягом десяти місяців життя, що їх охоплює основний текст повісті, Школярка залишає свого бой-френда однокласника, з нечастих безбарвних згадок про якого здається, що, як і все шкільне, він у неї значився радше «для годиться», аніж бодай із крихітного сентименту. Натомість до подорослішалої Школярки починає виявляти увагу старший хлопець – сусід-студент, якого цілком можна назвати, послуговуючись підлітковим сленгом, водночас бабієм, мажором і занудою, що всерйоз планує нидіти ветлікарем у місцевому м’ясному павільйоні, бо там гарантовані «тверда копійка й шматок полядвиці». Його симпатія є взаємною, проте викликає серйозні роздуми та вагання героїні, дужчаючи в ній самій, однак, протягом усієї книжки.

Сам факт такого розвитку романтичних подій, природно, не може не викликати пересудів у шкільному оточенні. Щоправда, Школярка не встигає перейнятися плітками й інтригою довкола свої персони, бо на обрії знову з’являється тато. Він з’являється, вочевидь, не просто так, а разом із майбутньою дружиною та кількарічним Школярчиним братиком, про якого вона не без подиву дізнається вперше. Вир подій знову змінює свій напрямок: неочікувана недуга бабусі й трепетний догляд за ними обома того ж таки студента-ветеринара, навпіл із його бентежною відстороненістю, змушує Школярку знову замислитися про переваги нехай і приземленої, але надійної присутності поруч.

Усі вагання й перипетії Школярки вирішуються неочікувано й самі собою: її мама влаштовує собі в Данії шлюб за розрахунком, завдяки чому наша нова подруга отримує можливість замешкати в домі свого новоспеченого вітчима й за рік вступити в Данії на навчання. Її далеке старшокласницьке життя залишає по собі лише невиразний спогад на контурній карті щоденника, що його для неї зберегла Бабуся.

На відміну від традиційної шкільної літератури, книжки геть позбавлені повчань чи настанов, як і зверхнього «дорослого» погляду на непрості й цілком реалістичні події. Кожен читач виявить в оповіді знайомі та зрозумілі життєві сюжети, почасти знаходячи підбадьорення і заспокоєння, в усвідомленні, що не лише в нього є, як є, а не як годилося б.

Моя сім'я живе у трьохкімнатній квартирі, яка знаходиться на другому поверсі багатоповерхового будинку. У мене є своя кімната. Вона велика і світла, тому що вікно виходить на південь. На вікні гарні білі гардини, на підвіконнику цвітуть сині фіалки. Стіни обклеєні світлими шпалерами. Справа від дверей знаходиться моє ліжко, застелене м'яким пледом. Над ліжком висить килимок. Біля ліжка - стіл з полицями, за яким я роблю уроки. На полицях - мої підручники і зошити, на столі стоїть мій комп'ютер. Телевізор знаходиться на тумбочці, що біля вікна. Зліва батько мені влаштував спортивний куточок. На стіні він прилаштував шведську стінку, у стелю вмонтував кільця, є ще перекладина для підтягування. На підлозі моєї кімнати застелений ворсистий килим в тон шпалерам. Я дуже вдячний своїм батькам за таку чудову і затишну кімнату. 

там на примере детей и их родителей (кроме Чарли) показывались такие отрицательные качества как:обжорство, хваставство,невежество и тд.

Сам же Чарли показывал качества отображающие:доброту,уважение к окружающим,умение слушать и слышать собеседника.Именно эти качества ему забрать "главный приз" в конце путешествия по фабрике. Но почему же Чарли был таким добрым а остальные дети нет? В этом и вся суть(проблема) этого творения.Потому что как я раннее упомянула дети и их РОДИТЕЛИ вели себя непрелично.Эти дети не знали как можно вести себя иначе.Они не знали что можно быть добрыми к окружаюшим.А Чарли этому научила его очень славная семья и в особенности дедушка.Так что можно смело заявить что основная мысль фильма "Чарли и шоколадная фабрика" заключается в умений родителей и взрослых в целом воспитывать,подавать пример детям и к каким последствиям в дальнейшем это приведет

Сори что на русском