Вплив на виховання дитини за повістю шпага славка беркути

Психіка дитини у підлітковому віці ще не сформована і дуже не стійка тому вплинули на неї може будь яка дрібничка. У повість Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути» таких дрібничок обмаль, наприклад: Юлько малював коней, дівчинка у блакитній сукні, що мила вікна, газета шо потрапила до рук Юлька де було написано про плагіат батька. Всі ці моменти безпосередньо вплинули на головних героїв. Тому зрозуміло наскільки дитяча психіка чутлива, що її практично немажливо повністю контролювати. Хоча спадає на думку що і не треба її так прискіпливо контролювати, бо необхідно давати змогу дітям пристосову ватись до життя та приймати рішення самостійно. Але щоб не сталося як на приеладі Стефка, що отримував мало розуміння, батьки та оточуючі повинні допомагати, спілкуватися, обговорювати проблеми, вислуховувати, конструктивно критикувати. І тоді дитина зрозуміє, що вона комусь цікава, що вона має підтримку і може творити самостійно. Зараз у світі багато складних і яка кажуть не виправних підлітків, але таких немає, просто вони почувають себе в оточенні людей чужими. Але зацікавивши їх можна відкрити нове майбутнє таким підліткам. (швидко писала невстигла з розділовими знаками)

Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.

І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.

 Письменник перебирає тринадцять варіантів назви твору. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві, - це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм, не схожим на звичайний, світом. І він записує: "В зелених горах".
Мабуть, тому, що в ній не було головного - дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. Наступні варіанти пов'язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: "Тіні минулого", "Голос віків", "Відгомін передвіку", "Подих віків", "Голоси передвічні", "Спадок віків". Але й ці назви автора не задовольнили. Новий варіант - "Дар предків забутих" також не влаштовував письменника. І він замінив цю назву іншою - "Тіні забутих предків". Тоді ще раз перебирає можливі комбінації із словом "предки": "Голос забутих предків", "Слідами предків", "Сила забутих предків". І, нарешті, остаточно зупиняється на назві "Тіні забутих предків", що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.