Свого часу цензура не дозволила Тичині використати у вірші такі характерні для україномовних носіїв звертання, як „панно”, тому поет змушений був замінити його іншими словами. Перші рядки звучали так: „О люба Інно, ніжна Інно”. чи змінився, на вашу думку, зміст поезії?

незнаю

Объяснение:

Відповідь:

якщо мова про книги В.Нестайка, то як варіант ) :

У мене в дитинстві було багато дитячих книг: казки, оповідання, дитячі віршики і пісеньки. Але моєю першою книгою, яку я самостійно прочитала, була книга Всеволода Нестайка «Дивовижні  пригоди у Лісовій школі». Ця книга  запам᾽яталася  мені яскравими малюнками, а також тим, як легко, цікаво і з гумором описує автор шкільне життя лісових звірят. А життя це  різноманітне, яскраве, насичене  неймовірними  пригодами. Книга В. Нестайка виховує в будь-якій дитині захоплення красою, почуття дружби, взаємодо засуджує зрадництво і, водночас, наштовхує на усвідомлення власних помилок.  

І до сьогодні ця книга  лежить у мене на книжковій полиці. Вона  назавжди залишиться у серці  приємним  спогадом про першу книгу у моєму житті.  

Пояснення:

Терпелиха - мама Наталки , бідна вдова, знедолена жінка-селянка та одна з головних героїв п'єси І. Котляревського "Наталка Полтавка". Образ Терпелихи - це образ люблячої матері.Усі її вчинки визначаються тількі материнською любов'ю. Вона прагне щастя Наталці ,але її розуміння щастя не зовсім таке як у Наталки. Гірка доля і нестатки змінили його.Терпелиха вважає, що щастя-то достаток тому, що сама зазнала в житті немало злиднів, бідувань. Вона мріє про кращу долю для своєї доньки. 
Терпелиха співчуває Наталці та розуміє палке коханя до Петра тому , що Петро був для неї, як син .Але вона вважає, що бажання Наталки вийти заміж за Петра - це результат легковажності і життєвої недосвідченості молодої дівчини. Мати хоче, щоб Наталка якнайшвидше вийшла заміж.Терпелиха цінує те,що дочка важко працює ,щоб забеспечити її, але вона розуміє, що чесною працею злиднів не позбутися.Матір ладна видати Наталку за возного силоміць тількі , щоб її єдина кохана дитина не зазнала горя від бідності. Терпилиха сама каже Наталці: «Убожество моє, старость силують мене швидше замуж тебе оддати».  Багатий зять для неї — єдиний вихід із злиднів, у яких вони опинилися.Терпилиха поважала Петра за доброту та працьовитість. Але Петро, на її думку, є перешкодою до щастя її доньки.
Любов і повага до Петра замінюється незадоволенням, але бачачи його безмежну добрість і любов до Наталки, відчуває, що була неправа, виступаючи проти нього.Мати переконується, що дочка буде щасливою тільки з благородним і любим дочці Петром.