надежда есть птичка рая у меня, на кипарисе молодом она сидит во время дня, но петь никак не станет днем; лазурь небес - ее спина, головка пурпур, на крылах пыль золотистая видна, - как отблеск утра в облаках. и только что земля уснет, одета мглой в ночной тиши, она на ветке уж поет так сладко, сладко для души, что поневоле тягость мук забудешь, внемля песни той, и сердцу каждый тихий звук как гость приятен дорогой; и часто в бурю я слыхал тот звук, который так люблю; и я всегда надеждой звал певицу мирную мою!
Olga Arutyunyan
10.09.2021
Небайдужість-у сучасні роки не легко знайти людину з цією рисою характеру. всі стали злими та не добродушними. не допомагають старшим людям та з молодшими не бавляться. самозакоханість та егоїзм, ось що править людьми сьогодення. зараз популярні особи рідко показують хороший приклад молоді, а в роки наших старих предків було інакше. одним із них був і є тарас григорович шевченко. в своїх віршах він описував свою до навіть у творі «молитва за україну» звичайними словами описав, як хотів би налагодити безлад вкраїні. а в його біографіях завжди присутня фраза про до батькам у тяжкі для сім’ї роки. він пішов до дяка, щоб навчитись заробляти кошти на прогодування своєї немалої родини. як відомо, шевченко був громадським діячем, що означає його небайдужість до народу у його Батьківщини. здається всі персони, які хотіли проміння щастя в їхньому житті, отримували саме від тараса. не будьте байдужими, як більшість населення світу. дивіться на все з позитивної сторони як і тарас григорович. ваша до ншим вернеться до вас у тисячі раз більшому розмірі.
ответ:
надежда есть птичка рая у меня, на кипарисе молодом она сидит во время дня, но петь никак не станет днем; лазурь небес - ее спина, головка пурпур, на крылах пыль золотистая видна, - как отблеск утра в облаках. и только что земля уснет, одета мглой в ночной тиши, она на ветке уж поет так сладко, сладко для души, что поневоле тягость мук забудешь, внемля песни той, и сердцу каждый тихий звук как гость приятен дорогой; и часто в бурю я слыхал тот звук, который так люблю; и я всегда надеждой звал певицу мирную мою!