Переді мною картина. Це автопортрет Тараса Григоровича Шевченка. Поет сам намалював себе. Коли йде мова про Шевченка, то згадується літня досвідчена людина. А на цій картині зображено юнака. Тут Шевченкові двадцять шість років. У нього чорне волосся, густі чорні брови, високе чоло, прямий ніс. Звичайний юнак, у якого попереду все життя.
Увагу привертають очі. Це ті самі, знайомі нам, "шевченківські" очі. Вони дивляться уважно і невесело. Чому не посміхається молодий поет? Де його юнацька посмішка? Можливо, замислився Шевченко над злиденним життям народу? Можливо, не дають йому спокою горе і біда навколо? Очі поета сумують, бо багато лиха зазнав у житті і він сам. Багато випробувань у нього ще попереду. Можливо, він їх уже відчуває?
Здається, з картини Шевченко вдивляється в нас. Здається, що його губи зараз розімкнуться і він почне говорити. Які слова він скаже нам з портрета? Я думаю, що це будуть слова його чудових віршів.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Пломінний день 1.Поясни, якою ти уявляєш ліричну героїню вірша. 2. Наведи докази до тези, що ліричній героїні притаманні максималізм й оптимізм. Цитуй уривки твору 3. Порівняй життєві принципи О. Теліги та ліричної героїні вірша і поясни, наскільки вони збігаються. Наводь приклади з біографії поетеси та цитуй уривки з твору на пітвердження своєї думки ОЧЕНЬ
а можно перевод а то я не могу ничего понять но мне нужны балы извини