Наталочка Руснак – головна героїня твору, це допитлива та розумна дівчинка. Цій маленька довірлива героїні, якій довелося багато чого пережити. Через випробування до дитини поступово приходить відчуття і розуміння національного. Кілька разів Наталочка зазирнула в минуле і саме тоді збагнула важливу річ: «Козаків перемогли. Але не покорили! Вони гинули, не піддавшись, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу!». Національне треба відчути всім серцем, побачити на власні очі. Якби Наталка з батьками не змогла вчасно відгадати загадку Антипка і знайти шаблю, вона б мусила все життя брехати
Риси характеру: сміливість, довірливість, уміння дружити, патріотизм, розвинута фантазія, любов до пригод, наполегливість
Батьки Наталки: свідомі патріоти, віруючі, люблять сівати українських пісень, поважають та знають історію своєї батьківщини, мама членкиня Союзу українок, Сестринства святої княгині Ольги й Товариства української мови “Просвіта”
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
ответьте на во Чим протягом дня займався Тирлик (Анатолій ДімаровДайте заняттям хлопчика назви, записати у вигляді плану.
Відповідь:
1. що вчинили цигани і хто постраждав?
Судячи з усього, цигани займалися злодійським ремеслом: крали або переховували крадене у плавнях. А одного разу, здається, Гіца або вскочив у халепу і його побили чи поранили, або, можливо, і хтось потерпів від його дій. Постраждали від дій циганів в першу чергу ті люди, яких вони обікрали а, моживо, побили чи вбили. А також рикошетом їхні дії зачіпили і стали фатальними для Остапа, якого турецькі жандарми арештували разом з циганами.
Пояснення:
Цитати:
І чим більш Остап придивлявся, тим більш помічав і все більше запевнявся, що попав у злодійське гніздо. Гіца з Раду по цілих днях спали, а на ніч кудись щезали. Часто серед ночі, перериваючи спо-кійний сон хатинки, розлягався раптовий грюкіт у віконце, і хату сповняла ціла банда якогось непевного люду... Плавні були добрим місцем до схованки краденого, а старий і молодий цигани жили з ними душа в душу та сміливо звірялись їм із усіх таємниць небезпечного ремества.
Якось перед світом Раду уніс у хату побитого, скривавленого Гіцу. Старий циган стиха постогнував і лишив за собою, від порога до лави, криваву стежку.
На другий день, коло полудня, набігли на циганську хатину турецькі жовніри, зробили трус, познаходили в плавнях якесь манаття і пов'язали всіх, хто був у хаті, навіть слабого Гіцу. Надаремне Остап запевняв, що він чужий тут, надаремне оповідав, як він опинився у плавнях, його не слухали, як не слухали лементу жінок, прокльонів Раду