1. Який із названих елементів твору є сюжетним: а) розв’язка; б) опис приміщення; в) пейзаж. 2. Жанр твору М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»: а) автобіографічна повість; б) героїко-романтична повість; в) оповідання; г) автобіографічний вірш. 3. Який художній засіб ужито в реченні: «…я вискочив на весняну вулицю, де кожна калюжа тримала в собі клапоть сонця»? а) епітет; б) порівняння; в) метафора; г) гіпербола. 4.Установіть відповідність між фразеологізмом, який зустріли у творі М.Стельмаха, та його значенням: А) знати, де раки зимують; 1) перелякати; Б) вухналі кувати зубами; 2) голодувати; В) покласти зуби на полицю; 3)запаморочення; Г) у голові літають джмелі; 4) сильно тремтіти від холоду, переляку; 5) знаходити правильний вихід зі становища. 5. Хто відвів Михайлика до школи: а) мати; б) дід; в) дядько Себастьян; г) батько. 6. Якою порою року починається і закінчується твір «Гуси-лебеді летять»: а) весна; б) літо; в) зима; г) осінь. 7. Установіть відповідність між героєм та його висловленням (за твором «Гуси- лебеді летять»): 1) дядько Себастьян; 2) мати; 3) Михайлик; 4) дід Дем’ян; 5) Юхрим. А) «От і гарбузове насіння, соображаю, само по всіх параграфах прийшло до хати!..» Б) «Будещ іти межі люди і вибивати іскри…»; В) «Бо й хто пособить у світі бідному чоловіку… Ніхто. Тільки такий самий злидар»; Г) «Тоді сиди, халамиднику, в запічку і не вирипуй хати!» 8. Визначаючи обсяг плати за квартирування, бабуся висловлювалася: А) «За гріш не купити маку, а за гривню – правди»; Б) За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини»; В) Нащо нам гроші, коли ми й самі хороші!». 9. Дід Капуш, звертаючись до хлопця, казав: а) «Мені потрібно, щоб ти зміг побороти злу силу»; б) «Ти, отроче, призначений мені в учні»; в) «Чи не маєш ти бажання стати чаклуном?». 10. Коли Планетник побачив незчисленну кількість квітів, він задумався: А) «Якби цю красу сфотографувати?»; Б) «Як мені зберегти цю красу?»; В)»Чи маю я право володіти цією красою?». 11-12. Виписати чотири цитати до образу Планетника

Ще від рідної матері андрій малишко навчився добре розуміти українську пісню і полюбив її усім серцем. саме в рідній домівці, у річищі рідного материнського духу він осягнув найцінніші людські поняття, поняття добра і зла, краси і незугарності, правди і кривди – нерозчинну і незрадливу народну спадщину. саме з рідної домівки починаються витоки творчої спіралі, яка повертається усе життя і під кінець перетворюється у найважливішу думку видатного поета – думку про рідний дім одного з самих народних літераторів середини минулого століття андрія малишка.крім спогадів про рідний дім а. малишко у своїх поезіях постійно звертається до одвічного питання людства про призначення людини у цьому світі. це питання поет намагається розкрити, йдучи від засвоєння глибинної народної етики и використовуючи моральні надбання українського народу як життєтворчу силу для своєї діяльності. він постійно і послідовно прагне впровадити цю силу у реальне життя сучасників, намагається утвердити найбільш вірну шкалу морального відліку, відправною крапкою якого є рідний дім. дзеркалом суджень про світ і особистість для а. малишко стає гармонічне поєднання народної моралі і суспільної реальності. ключем до розуміння творчості поета є духовні цінності українського народу, поважливе ставлення до яких було прищеплено йому ще з дитинства казками з материнських вуст і її ласкою, батьківською наукою, вітром і небом придніпров’я. усі поезії а. малишка початкового періоду його творчості наскрізь пронизані людини з активною життєвою позицією, натхненною минулих поколінь співвітчизників. в той час це цілком відповідало народному духові, щирому пориву до будівництва нового життя і тогочасній ідеї керівництва країни про самозречення від особистості заради світлого майбутнього, яке дозволяло «вождю усіх народів» робити з тією особистістю усе, що заманеться. але а. малишко вдавалося у своїх творах не стільки показувати героїку перших п’ятирічок, скільки вичитувати гуманність вікових надбань та моральні заповіти свого народу. в алегоричних образах поет показує людину, яка понад усе любить свою землю, свою родину, свій дім.

Багато на світі речей, над якими ми майже не замислюємося в повсякденному житті. наприклад, сміх, біль, радощі, туга. вони є частиною нашого життя.сміх — здавалося б, звичайна річ. ми сміємося, коли нам весело, та й годі. але, якщо придивитися, все не так просто. сміх може грати кілька ролей. ми сміємося над кумедним жартом — тут сміх виступає як прояв позитивних емоцій. навіть вчені кажуть про те, що веселий, здоровий сміх є дуже корисним. він поліпшує настрій людини, добре впливає на  здоров'я. як стверджують вчені, сміх навіть подовжує життя. а про те, що сміх втілює в собі саму радість цього життя, не варто і казати. і так зрозуміло! існує навіть ціла лікарська наука — сміхотерапія. недарма кажуть люди, що сміх — спражній лікар душі людини.сміх буває й іншим: злорадним або недоречним. такий сміх здатен відвернути від людини оточуючих та друзів. про такий сміх говорять люди: “дурний”, “сміх без причини є признаком дурачини”.сміх буває також іронічним та сатиричним. такий сміх здатний змінювати долю народів, образно кажучи, лікувати народну душу. з давніх-давен народні митці, поети висміювали в своїх творах недоліки влади та населення. наприклад, зажерливість, скупість, “телячу” покірність, невихованість. вершиною такого гострого сміху є сарказм. так сміявся шевченко над царями та царицями в поемі “сон”.сміх завжди робив свою справу. при і сміху творилася історія: скидали жорстоких тиранів, формувалися характери цілих народів. сміх, гумор повертали життєрадісність бійцям в найтяжчі години війни. можна навести ще багато прикладів впливовості сміху. в своїх міркуваннях я дійшов висновку, що сміх — велика сила, здатна змінити цей світ на краще. млжливо саме сміх і є відчуттям щастя у цьому житті.