КТО Автор у 12 розділі назвав Міху Голого привокзальним волоцюгою, пройдисвітом і злодієм. Чи симпатизуєте ви хлопчику з такими характеристиками? Чому?

Відповідь:

Порівняння робила з фільмом 1983 року, знятому на кіностудії ім.О.Довженка.  Перше ж зауваження. Фільм знятий за мотивами двох повістей Григора Тютюнника – «Климко» і «Вогник далеко в степу». За мотивами повісті «Климко» лише перші  двадцять хвилин фільму.  

Схоже:    

1. Головний герой  кінострічки, як і у творі, намагається розжитися сіллю на базарі.  

2. Фільм, як і книга, починається з епізоду зустрічі  Климка з  ворожим солдатом, але закінчується ця зустріч у фільмі і у книзі по-різному.  

3. У фільмі і в творі Климко знаходить жевріюче багаття на городі, і зміг назбирати кілька картоплин.

4. Хлопець зустрічає на базарі дівчину, яка продає хустину, безногого шевця, який дарує йому тапочки.

5. Як і книжний Климко, герой на базарі потрапляє під поліцейську облаву і намагається врятувати дівчину.

6. У фільмі, як і у творі, швець з сумом повідомляє хлопця, що в пошуках солі він проминув потрібне йому місто і пройшов лишніх пʼятдесят кілометрів.

7. У фільмі, як і у творі є згадка про здорованя, який на базарі міняв продукти на цінні речі зголоднілих і знесилених людей.

 

Відмінне:    

1. Найбільша відмінність, яка дуже радує, головний герой залишається у фільмі живий.  

2. У творі старий солдат-чех змальований як старший чоловік, який розуміє всю безглуздість і жорстокість війни, та ділиться з хлопчиком своєю нехитрою пайкою. А у фільмі хлопчик втікає від солдата, нічого від нього не отримавши.

3. У фільмі, на мій погляд, описана більш пізніша осінь. Дерева вже без листя, Климко хоч і босоніж, але в теплій шапці, ласує по дорозі горобиною чи калиною. а у книзі описано, що хлопчина ласував ягодами глоду і про шапку згадки немає.

4. У фільмі Климко потрапляє на город з жевріючим багаттям, бо звернув увагу на дітей, які возиком забирали картоплю, а у творі його увагу привернув легенький димок від багаття.

5. У фільмі дівчина-заробітчанка обіцяла до хустини додати ще калинку, а у творі – букетик чорнобривців.

6. У фільмі у хлопця є батько, який пішов на фронт, а у творі Климко – круглий сирота, якого виховував дядько.

7. У творі сіль хлопцеві  дала тітка Марина, а у фільмі його пошкодував і відсипав солі швець.

8. У фільмі немає й згадки про дядька Кирила, про товариша Климка - Зульфата, про його вчительку - Наталію Миколаївну, про діда Бочонка і його скупу жінку, про тітку Марину.

9. У фільмі виглядає так, ніби хлопець зайшов на базар так просто – для цікавості, а у творі на базар до Словʼянська Климко важко добирався  кілька  днів.

10.  У фільмі з Словʼянська хлопець їде на коні і потрапляє під обстріл, у творі – йому допомагає з міста  виїхати тітка Марина, домовившись  про те, щоб  їхати  у товарному  вагоні потягом.  

Пояснення:

Відповідь:

Пояснення:

Автор – Франческо Петрарка

Жанр – сонет

Тема – краса і шляхетність земної жінки

Ідея – кохання – сенс життя

Художні засоби: анафора, метафора, епітет

162 В цьому сонеті ліричний герой постає перед нами замріяним, заглибленим себе. Але це не аскет, він любить життя. Він бачить навколишній світ реальним, але сповненим краси. Петрарка обожнює світ, бо в ньому живе кохана Лаура. Ми бачимо її закоханими очима поета. Вона реальна і нереальна водночас. Це – ідеал. Любов – це благо, що посилається людині. Любов очищає душу, облагороджує її, допомагає відчути красу реального світу. Це сонет – роздум, в якому описано природу, враження ліричного героя, його щастя і легкий смуток. Вірш легкий і прозорий, пройнятий високим