Поема «Сон» — перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі автор найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. «Сон» — нищівна сатира на деспотичний режим Миколи І. Підзаголовок поеми («Комедія») вказує на його комічно-сатиричний характер.
Сон» написаний від першої особи у формі розповіді. Це дало авторові змогу виразити власне ставлення до зображуваних подій. Художній прийом сну, обраний Шевченком, допомагає і розкриттю ідейно-тематичного змісту поеми, і жанровим особливостям, бо життя, змальоване у творі, дійсно нагадує сон, оскільки суперечите усім реаліям.
Образ оповідача в поемі наближений до автора і є виразником його думок, його ставлення до подій, відтворених у поемі. Оповідач ніби пролітає у сні над безмежними просторами України і Росії, де гає страшні картини життя народу, знущання поміщиків, чиновників, царя. Ці картини начебто витвір сонної уяви (таке сниться лише юродивим та п’яницям). Як самостійний персонаж оповідач бере безпосередню участь у всіх подіях, про які розповідає.
ebelskaia
14.12.2021
Ни у кого нет такой бабушки, как моя бабушка Маша. Она очень добрая, ласковая и трудолюбивая. Для меня она самая красивая. Глаза у бабушки Маши голубые, как небо в хорошую погоду. Нос маленький, губы тонкие, бабушка их никогда не красит. А волосы русые и необычайно длинные. Когда бы я ни приехала к своей любимой бабушке, она всегда занята какой-то работой. То у печки в доме готовит обед, то в огороде сеет, то в лес за ягодами или грибами спешит. А как бабушка умеет угостить не купленными в магазине вкусностями, а своими руками приготовленными. Чего только у неё нет! Морковь, мак, горох, помидоры, орехи, ягоды разные, грибы! .. Никто не собирает такого богатого урожая, как моя бабушка. Она что ни посеет, то и вырастет. Да еще как! Тыквы – не поднять, помидоры – с кулак, морковь – с земли не выбрать. А если в лес пойдет по ягоды или по грибы – никто больше нее не принесет. Вот такая у меня бабушка Маша.
ДУМАЮ
dentalfamily
14.12.2021
Оксана Іваненко "Друкар книжок небачених". План до частин: "Максим Грек", "Ганза", "Гість з Данії", "Печатний дім", "Свято книги", "Єретики". План: I. Максим Грек: 1. Книги - це ріки, що напувають всесвіт. 2. Роздуми диякона Івана Федорова. 3. Старець - Максим Грек. 4. Розмова старця та диякона про книги. 5. Спогади про юність. 6. Притча про таланти. 7. Замислений Іван. II. Ганза. 1. Корабель мав від 2. Цар Іван Грозний. 3. Доручення Шлітту. 4. Нарада "Ганзи" - спілки німецьких купців. 5. Ув'язнення Шлітта. III. Гість з Данії. 1. Посол від датського короля до царя Івана. 2. Лист від Християна III 3. Не безкорислива до 4. Роздуми царя Івана. 5. Посол Ганс Місенгейм повертається ні з чим. IV. Печатний дім. 1. Час видавати друковані книги. 2. У пошуках здібних майстрів. 3. Доручення збудувати "Печатний дім". 4. Першодрукар - Іван Федоров. V. Свято книги. 1. Перша книга - "Апостол". 2. Стопи книг доступні для людей. 3. Післямова першої книги. 4. Роздуми першодрукаря. VI. Єретики. 1. Невдоволення бояр та вищих церковників. 2. Плітки навколо друкарні. 3. Скрутні часи царювання. 4. Страшні страти. 5. Звинувачення в єресі. 6. Вимушений виїзд з Москви перших друкарів.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
У чому автор поеми сон убачає причину всього зла? В якому образі е зло втілене?
Поема «Сон» — перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі автор найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. «Сон» — нищівна сатира на деспотичний режим Миколи І. Підзаголовок поеми («Комедія») вказує на його комічно-сатиричний характер.
Сон» написаний від першої особи у формі розповіді. Це дало авторові змогу виразити власне ставлення до зображуваних подій. Художній прийом сну, обраний Шевченком, допомагає і розкриттю ідейно-тематичного змісту поеми, і жанровим особливостям, бо життя, змальоване у творі, дійсно нагадує сон, оскільки суперечите усім реаліям.
Образ оповідача в поемі наближений до автора і є виразником його думок, його ставлення до подій, відтворених у поемі. Оповідач ніби пролітає у сні над безмежними просторами України і Росії, де гає страшні картини життя народу, знущання поміщиків, чиновників, царя. Ці картини начебто витвір сонної уяви (таке сниться лише юродивим та п’яницям). Як самостійний персонаж оповідач бере безпосередню участь у всіх подіях, про які розповідає.