Очень твір "Вітька+Галька"1. Де і коли відбувалися події у творі «Вітька-Галька»?2. Доведіть, чи Федько справжній друг, чи тільки видаєтакого з себе?3. Як Галя перевіряла своїх кавалерів?4.Від чого у Вітька виросли крила?5. Чому Вітька вирішив закурити?6.Яку народну давню традицію застосував Федько, і чомуавтор назвав його «турецький охотник»?7. Як Федько взявся нищити природу (дерево)?​

Відповідь:

1.Село Великі Чаплі 1964р

2.Федько справжній друг навіть роздобув Вітьку карбованець на кіно щоб повести туди Галю

3.Давала їм роботу

4.Від того що галя витирала його обличя від пороху

5.Тому що всі в романах так роблять

6.-

7.вирізав на дереві Вітько+Галя

Пояснення:

цитати з твору:

Учітесь, читайте, /І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь. / Бо хто ма­тір забуває, / Того Бог карає, / Того діти цураються, / В хату не пускають.

І хилитесь, як і хилились. /І знову шкуру дерете / З братів незрящих, гре­чкосіїв.

В своїй хаті своя й правда, /І сила, і воля.

Доборолась Україна / До самого краю. / Гірше ляха свої діти / Її розпинають.

Дастьбі... Колись будем /І по-своєму глаголать.

І ми не ми, і я не я.

І на Січі мудрий німець / Картопельку садить.

І оживе добра слава, / Слава України.

І премудрих немудрі одурять.

Кайданами міняються, / Правдою торгують.

Не минайте ані титли, / Ніже тії коми.

Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра.

Схаменіться! Будьте люди, / Бо лихо вам буде! / Розкуються незабаром / Заковані люде.

Розкуйтеся, братайтеся.

Схаменіться, недолюди, / Діти юродиві!

Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрость би була своя.

У нас воля виростала, / Дніпром умивалась, / У голови гори слала, / Сте­пом укривалась!

Обніміться ж, брати мої, / Молю вас, благаю!

цитати з твору:

Учітесь, читайте, /І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь. / Бо хто ма­тір забуває, / Того Бог карає, / Того діти цураються, / В хату не пускають.

І хилитесь, як і хилились. /І знову шкуру дерете / З братів незрящих, гре­чкосіїв.

В своїй хаті своя й правда, /І сила, і воля.

Доборолась Україна / До самого краю. / Гірше ляха свої діти / Її розпинають.

Дастьбі... Колись будем /І по-своєму глаголать.

І ми не ми, і я не я.

І на Січі мудрий німець / Картопельку садить.

І оживе добра слава, / Слава України.

І премудрих немудрі одурять.

Кайданами міняються, / Правдою торгують.

Не минайте ані титли, / Ніже тії коми.

Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра.

Схаменіться! Будьте люди, / Бо лихо вам буде! / Розкуються незабаром / Заковані люде.

Розкуйтеся, братайтеся.

Схаменіться, недолюди, / Діти юродиві!

Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрость би була своя.

У нас воля виростала, / Дніпром умивалась, / У голови гори слала, / Сте­пом укривалась!

Обніміться ж, брати мої, / Молю вас, благаю!