Укажіть, до якого міста приїхав Іван Сила (О. Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили"...) варіанти відповідей Кракова Києва Праги Варшави Запитання 2 Скільки заробляв Іван Сила, влаштувавшись прцювати вантажником на вокзалі? (О. Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили..." варіанти відповідей 1 монета за 50 кг 1 монета за 10 кг 1 гривня за 50 кг 1 грмивня за 100 кг Запитання 3 Кого зустрів Іван Сила на вокзалі столиці? (О. Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили"...). варіанти відповідей Корнеліуса Брякуса Міху Голого мадам Бухенбах Запитання 4 Укажіть, під яким псевдонімом виступав Іван Сила у цирку мадам Бухенбах (О. Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили"): варіанти відповідей Атлант Атлет Кротон Протон Запитання 5 Вкажіть, скільки днів на тиждень тренувався Іван Сила (О. Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили"). варіанти відповідей раз на тиждень 3 рази на тиждень щодня, крім вихідних щодня, без вихідних Запитання 6 Вкажіть, яка вага, піднята Іваном Силою, здивувала доктора Брякуса (О. Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили"): варіанти відповідей 100 кг 120 кг 140 кг 160 кг Запитання 7 На вуличному атракціоні Іван (О. Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили"...) переміг: варіанти відповідей Піню Сокиру Молота Велета Запитання 8 Через що Іван опинився у в'язниці (О. Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили"...)? варіанти відповідей через травмування Фікси через вбивство Брякуса через крадіжку коня в цирку через підпал цирку Запитання 9 Якою була сума застави для звільнення Івана з в'язниці (О. Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили"...)? варіанти відповідей 100 тисяч 75 тисяч 50 тисяч 25 тисяч Запитання 10 Вкажіть акторів цирку Аделії Бухенбах (О. Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили..."): варіанти відповідей Пандорський Мілка Бенцик Фандіго Запитання 11 Найнеприємнішим боєм для Івана Сили був бій з: варіанти відповідей Баварським ведмедем Магдебурою биком Велетом Запитання 12 Останніми були виступи Івана Сили (О. Гавриш "Неймовірні пригоди Івана Сили...") на гастролях у: варіанти відповідей Баварії Іспанії Америці Франції

1.Праги

2.1 монета за 50 кг

3.Міху Голого

4.Кротон

5.Щодня, крім вихідних

6.160 кг

7.Велета

8.Через вбивство Брякуса

9.50 тисяч

10.Пандорський,Мілка,Фандіго.

11.биком

12.Америці.

Наш світ дуже великий і в ньому проживає тисячі людей. На перший погляд всі здаються дуже щирими ,але коли вступаєш з ними в розмову, розумієш, що сильно помиляєшся. В наш час люди думають тільки про себе, роблять тільки все для своєї вигоди, але ніколи не замислюються над тим ,що і комусь потрібна до Коли ти просиш в людини до чи якусь пораду вона все немає часу і потім у відповідь получає теж саме. Ніхто не замислюється,що так жити не можна. Люди не вміють почути один одного, тому часто бувають самотніми.

"Україна в огні" —це чесна неприхована правда про перший етап Другої світової війни. Пишучи цю кіноповість, Олександр Довженко виявив таку непритаманну радянським письменникам тієї доби правдивість, таку безкомпромісність, що твір його прозвучав, неначе вибух, уперше в радянській літературі піддавши сумніву безгрішність "сталінського соціалізму". Режим не змусив чекати нищівної реакції, і вже у 1944 році відбулося засідання Політбюро ЦК ВКП(б) з таким порядком денним: "Про антиленінські помилки й націоналістичні збочення в кіноповісті О. Довженка "Україна в огні". На це засідання було за автора, який почув про себе, що він "куркульський підспівувач", "відвертий націоналіст", дізнався він також, що від нього залишиться "мокре місце". Висновок же про твір був такий: "Україна в огні" — платформа вузького, обмеженого українського націоналізму. Ворожого ленінізму, ворожого політиці нашої партії та інтересам українського й усього радянського народу". Чим же так налякала сталінську партію "Україна в огні" Довженка?Письменник сильно й глибоко любив свій народ, і тому зобразив, можливо, найнещасливіший період історії країни із по-справжньому нищівною правдивістю. Як же він міг не хвилюватися, коли за короткий проміжок часу фактично вся Україна опинилася під фашистським чоботом? Це неможливо було осягнути розумом, у це важко було повірити. І в кіноповісті ми бачимо, як брутально було зруйновано "рай" українського життя. Ось, наприклад, картини життя України до приходу туди гітлерівців: "У садочку біля чистої хати, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства за столом у тихий літній день сиділа, мов на картині, родина колгоспника Лав'ріна Запорожця і тихо співала "Ой піду я до роду гуляти". Це була пісня материна. Пісня була весела і журна одночасно, як і життя людське. Мати Тетяна Запррожчиха любила її співати раз чи два на рік, коли по великих трудах і повсякденних турботах десь було з якоїсь гарної нагоди доводилося пригублювати чарчину. Діти дивилися на свою добру матір і величали її". І ось цей рай нагло зруйновано, а мати, добра ласкава мати прощається зі своїми дітьми: "Сини мої, сини! Діточки мої! А Боже мій, Боже мій! Ой, прощавайте, прощавайте, діти мої...". І вже "гітлерівці входили в село, в'їжджали на мотоциклах, автомобілях, на гарматах, на танках, веселі й вдоволені. Засмалені сонцем, закурені, мокрі од поту обличчя вилискували радістю і здоров'ям. Грали на губних гармошках, окаринах і трикутничках щось німецьке". Просто вражає, з якою брутальністю німці вриваються в українські села, руйнуючи віками створюване життя, зневажаючи українців, які тут жили." Ці рядки кіноповісті сповнені неприхованого болю за рідну країну, її нещасливу долю. Недарма Довженко писав у своєму "Щоденнику" про перші дні війни: "На українських ланах і селах в огні і полум'ї вирішується доля людства, вирішується велетенська проблема світової гегемонії, вирішується доля людства на нашій недолі. Така нещаслива земля наша. Така наша доля нещаслива."Страшна картина доповнюється новими деталями, стає все більш трагічною, і ми із жахом читаємо, що Київ, столицю України, теж сплюндровано: "У Києві бенкетувало офіцерство Адольфа Гітлера. Сам гауляйтер Кох прилетів до столиці України для декларації імперських гордих цілей в отсій неймовірно багатій і щедрій країні".У творі багато неприхованої символіки. Це і прізвища головних героїв — Запорожці, і назва села — Тополівка, і п'ять синів, як п'ять пальців однієї руки (показово, що у романі "Вершники" Ю. Яновського Мусій Половець теж має п'ятеро синів).Розповідаючи про долю сім'ї Запорожців, Олександр Довженко зумів у яскравій формі відтворити трагізм історії української землі. Картини перших днів війни справді апокаліптичні — руйнується весь світ українця, його родина, українська молодь потрапляє у фашистську неволю, фактично у рабство. Але український народ опирається поневоленню, бореться із загарбниками, найкращі його представники йдуть у партизани, нищачи не тільки окупантів, але й ницих зрадників свого народу.Заключна сцена твору теж досить символічна — у сплюндрованій ворогом Тополівці знов зібралися Запорожці. І ця сцена, незважаючи на всю свою трагічність, пройнята оптимізмом, адже, як кажуть, "козацькому роду нема переводу".З любов'ю до рідної землі, з болем за неї писав Олександр Довженко кіноповість "Україна в огні", залишивши нащадкам згадку про страшні сторінки нашої історії. І хоч твір довго чекав свого читача, але тепер він повернувся до нас після довгих років замовчування і відкрив нам Олександра Довженка зовсім з іншого, нового боку.