Тест за повістю-казкою Ю. Винничука «Місце для дракона» Тест за повістю-казкою Ю. Винничука «Місце для дракона» 1. Полудневою вуличкою ходили: А Сон і Дрімота; Б Сон, Дрімота і Полудниця В Дрімота і Полудниця Г. Полудниця і Сон 2. Чому сни люботинського князя про війни, зруйновані фортеці, полонених були особливі? А снилися в полудень Б снилися опівночі; В снилися тільки зранку; Г снилися кожної першої неділі місяці. 3. Чому люботинський князь розпустив своє військо? А війн не було, а грошей на утримання війська йшло багато; Б князеві розказали про змову лицарів проти нього; В лицарі не хотіли йти на війну; Г хотів, щоб лицарі відпочили. 4. кільки тижнів дав князь воєводі, щоб той підготував військо? А 5; Б 4; В 2; Г 3. 5. Хто воєводі розказав про дракона? А старець; Б подорожній;. В побережник Г кожум’яка; 6. Кому належать слова: «Хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде»? А князю; Б пустельнику. В князівні; Г воєводі; 7. Хто писав книги діяріуш та літопис люботинський? А князь; Б пустельник. В князівна; Г дракон; 8. Що князь назвав бабською, а не лицарською справою? А говорити з драконом; Б намагатися домовитися з драконом; В викурювати дракона димом; Г виманювати дракона. 9. Що писав дракон? А літопис; Б казку; В повість; Г вірші. 10. Чому тільки з драконом князеві було цікаво розмовляти? А дракон знав багато віршів; Б змій розповідав легенди; В з драконом він переставав бути князем Г. змій був хорошим слухачем 11. Як дракон пояснив князю свою згоду на герць? А він хотів добра для Настасії; Б чув поклик учителя; В хотів урятувати князя Г відчув в собі жорстокість. 12. Коли дракон погодився на герць, князь А засмутився; Б одразу підтримав змія. В довго відмовляв дракона; Г вдавав, що засмучений 13. Ким були четверо гінців, яких зустрів княжий гінець? А лицар та слуги; Б слуги лицаря, який заблукав у лісі; В лицар, джура та слуги Г чотири лицарі. 14. Хто вказав Лавріну з Горшова дорогу в Люботин? А відьма; Б гонець од князя; В пустельник; Г воєвода. 15. Чому князеві перехотілося влаштовувати герць? А боявся, що розпочнеться війна Б боявся, що вб’ють дракона; В не хотів віддавати переможцю свої землі; Г боявся, що дракона вб’є не Лаврін; 16. За якою деталлю дракон мав впізнати лицаря, якому треба було піддатися? А золотий шолом; Б голубий пояс ; В золотий щит; Г голуба стяжка 17. Про князівну дракон написав А вірш; Б оповідання; В казку; Г поему. 18. Чому лицар Лаврін не зміг спочатку вдарити дракона? А дракон оборонявся; Б Настасія захистила дракона В його випередив інший лицар; Г подивився в око дракона;. 19. Укажіть вразливе місце дракона А хвіст Б п’ята; В черево; Г передня лапа. 20. Чим був убитий дракон? А стрілою Б мечем; В гарматою; Г списом 21. Що пан Лаврін взяв на згадку про бій? А нічого.; Б луску дракона; В зуб дракона Г шкіру дракона; 22. Де поховали дракона? А у лісі; Б у печері; В на галявині; Г у яру. 23. В якій частині з’являється образ мух? А експозиції; Б зав’язці; В розвитку дії; Г кульмінації . 24. Кого символізує образ Юди у вірші дракона Грицька? А джуру; Б князя; В Настасію; Г Лавріна ів

Відповідь:

1. в

2.а

3. а

4.в

5.в

6. б

7.б

8.в

9.г

10.в

11.в

12.г

13.в

14.а

15.г

16.г

17.а

18.г

19.в

20.г

21. а

22. в

23. дурне питання: мухи є в і в експозиції (заважають князеві спати) і у розвиткові дії (мухи сидять на портретах у шинку)

24. б

Пояснення:

 Що ще треба для щастя?
Дедалі частіше я замислююсь над питанням: «Для чого я прийшла у цей світ, у чому сенс мого існування? Що корисного можу зробити людям? Чим прикрасити рідну землю?» Саме так: прикрасити, а не байдуже пройти нею! Але, щоб бути корисним, творити добро й красу, слід, на мою думку, мати щиру і красиву душу, бути високоморальною людиною.    А це, перш за все, — чисті думки, прагнення, вчинки і совість. Це і глибока повага до людей, до рідної землі з її славетною історією. Це і вміння гаряче відгукнутися на’чужий біль, прагнення до захистити будь-кого: чи то пташеня, чи сиву людину, рідну матусю чи незнайомця. Це і захоплення красою природи, і бажання самому створювати прекрасне. І над усім цим височіє сувора вимогливість до себе, до власних вчинків.        Я дуже вдячна своїм батькам, які виховали у мені прагнення жити по совісті, не соромлячись своїх думок і вчинків. Та однаково щодня я стикаюсь із ситуаціями, коли важко встояти перед якоюсь спокусою. Пам’ятаєте, що було написано зсередини на каблучці царя Соломона? «І це мине». Цей вислів мені дуже допомагає — я часто пригадую його у хвилини спокуси. Вона, ця спокуса, мине, хибний вчинок буде зроблено. Але ж як потім бути із власною совістю, з душею?..   Отакий я винайшла б боротьби з власними недоліками. Та як же важко усвідомлювати своє безсилля перед недоліками у суспільному житті! Інколи хочеться заплющити очі, щоб не бачити жебраків, лиходіїв, заткнути вуха, щоб не чути лайки, сховатися, щоб не стикатися з несправедливістю, не бути ошуканим власними ідеалами, прищепленими дорослими! Ось, мабуть, коли вперше з подивом зіставляєш гармонію духовної краси людини і прояви ницих вад суспільства.   Звісно, у своєму віці я не можу втручатися у вирішення «дорослих» справ, бо не достатньо в них розуміюсь. Але хіба усе так кришталево прекрасне у житті моїх однолітків? Хіба немає у нас, старшокласників початку XXI століття, вад, які ми самі в змозі виправити? Я навіть міркую так: якщо доросла людина скоїла злочин, то і у своєму дитинстві вона теж у чомусь хибила. От і виходить, що ні я, ні мої однолітки вже зараз не повинні, просто не мають права бути байдужими гачами суспільних недоліків (хай поки що на рівні свого віку).    А як настане час, нам не буде соромно за свою пасивність, бездіяльність. Це буде, я впевнена, час втілення наших найкращих мрій у життя. Я припускаю, що для багатьох, можливо, це будуть суто особисті мрії. Але головне — це те, заради чого ти прийшов у цей світ: удосконалення людства, поліпшення його життя. Власними вчинками ти мусиш довести, що твоя зірка запалала недаремно (я вірю у леґенду, за якою народження людини знаменується народженням зірки). І нехай це лише красива легенд а, але твоя зірка, як Данкове серце, повинна світити людям, випромінюючи добро.   …А поки ми ще просто школяра. Зі своїми захопленнями, уподобаннями, із своїми улюбленими (і не дуже) справами й обов’язками. Я, наприклад, дуже люблю танцювальне мистецтво, вже багато років відвідую танцювальний ансамбль. Коли кружляєш у веселому танку, здається, що весь світ радіє разом із тобою — і тоді хочеться зробити його ще щасливішим.   І я вірю, що зможу втілити цю мрію у життя. Для цього я намагаюся добре вчитися, вдосконалювати свої знання, щоб у майбутньому стати досвідченим фахівцем, приносити користь суспільству. А якщо здійсниться моя мрія стати журналістом, я намагатимусь своїм правдивим словом збуджувати у людей найкращі почуття, закликаючи їх догідних вчинків.    

Природа України – багата та різноманітна. Завдяки географічному положенню та кліматичним умовам у нас є просторі степи й густі ліси, лагідні моря й величні гори, бурхливі річки та спокійні озера, на просторах країни ростуть тисячі видів рослин та водиться величезна кількість тварин. Змінюються пори року – і кожна з них дарує нам свою особливу красу.

Україна завжди асоціюється з безкраїми золотими ланами під чистим блакитним небом. Повний дозрілий колос пшениці символізує багатство та родючість, він важкий і хилиться до самої землі, ніби дякуючи за силу, якою вона його наповнила. Над ланами легко кружляють птахи, і далеко навкруги розноситься їхній спів.

У горах Криму дуже красиво наприкінці весни. Схили вкриті свіжою зеленою травою та квітами, а внизу плескається Чорне море – зовсім не чорного, а блакитно-бірюзового кольору. Силуети далеких гір, ніби намальовані аквареллю, здаються, пливуть у морі. Десь серед хребтів причаїлися стрімкі водоспади, проте вони невеличкі та майже повністю пересихають улітку. Поруч із ними завжди свіже та прохолодне повітря, а вода така прозора, що видно кожен дрібний камінь на дні.

Природа України радує око. Проте справжня її краса в тому, що вона наділяє нас усім необхідним для життя – повітрям і водою, корисними копалинами, їжею, сировиною для будування, пошиття одягу, друкування книжок тощо. Щоб краса української природи не збідніла, не зникли її чудові ландшафти, не зміліли річки, не вимирали тварини ми маємо піклуватися про неї – будувати екологічні виробництва, користуватися чистою енергією та й просто не смітити на вулицях. Це зовсім неважко, а може принести хороший результат, якщо ми всі так робитимемо.