пожайлуста 16. У реченні “Сіроманець перекусив би тебе, як сірника!” (повість Миколи Вінграновського “Сіроманець”) використано: а) епітет; б) метафору; в) гіперболу; г) порівняння. 17. Сашкові (повість Миколи Вінграновського “Сіроманець”) по ночах снилися: а) айсберги; б) глинища; в) вовки; г) ліси. 18. Головою колгоспу (повість Миколи Вінграновського “Сіроманець”) був: а) Побігайло; б) Василь Чепіжний; в) Шевчук; г) Олександр Степанович. 19. Установити відповідність між героєм і його реплікою (повість Миколи Вінграновського “Сіроманець”): 1) Сашко; 2) Олександр Степанович; 3) Василь Чепіжний; 4) Надія Петрівна. а) “Сіроманця зачули, герої? Чи, може, безталання своє, аби ви мені виздихали всі підряд!” б) “А як сніг упаде, стане видно твої сліди, що тоді? Живи в глинищі й нікуди не виходь.” в) “Ви б … краще подумали, що нам робити з дикими кабанами! Розплодилося їх, як не знати чого…” г) “…не звертайте уваги на цей мікрофон, але декілька слів для нашого районного радіо та для газети.” д) “…держава посилає таких людей, ну, наприклад, в Одесу, у знамениту на весь світ лікарню імені Філатова.” 20. У реченні “Сашко забіг за Галею Грушецькою додому, і дорога до школи в цей день сміялась на сонці досхочу” (повість Миколи Вінграновського “Сіроманець”) використано: а) персоніфікацію; б) гіперболу; в) порівняння; г) епітет.

Зимовий ранок

Морозне сонечко тільки но піднялось на блакитному чистому небі , а вже прудкі пташки вишукують собі поживи під м'яким і пухнастим снігом. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. Таємниче стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. Шосе вже скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках.  Незважаючи на ранню годину, люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою. 

Я люблю такі зимові ранки, вони дарують мені натхнення.       

Это лето было самым запоминающимся летом в моей жизни. Его я провел в родном городе со своими лучшими друзьями. Погода была просто прекрасная: яркое солнце и теплый воздух, почти не было дождей. Днём мы обычно играли в футбол, волейбол , баскетбол, а вечером наперегонки на велосипедах ехали к речке. Уходили на улицу с рассветом и возвращались лишь под закат, весь день проводили на свежем воздухе.

Очень запомнилось, то как мы с родителями пошли в поход, в лес: там мы пели песни у костра, ловили рыбу, спали в палатках, жили бок о бок с природой.

За это лето я узнал много хороших ребят из своего двора, мы с ними сдружились. Среди них была очень милая девочка, кажется, я понравился ей. К сожалению, она уехала в середине лета ,но обещала вернуться.

А в августе мы с родителями полетели в Санкт-Петербург. Я впервые увидел этот замечательный город. Мы ходили на множество экскурсий , смотрели выставки картин, скультур. Были в театре на пьесе "Гамлет",я, конечно, не всё понял, но игра актеров мне очень понравилась. Мы сделали очень много фотографий с красивыми старинными зданиями и церквями. Больше всего мне Зимний Дворец и Петергоф, особенно сады и фонтаны. Мы так же были на корабле Аврора, родители сказали, что когда-то было очень важное событие, связанное с этим судном.

Этим летом мне не приходилось скучать -я научился ездить на лошади, научился играть на гитаре простые песни, ещё мы с отцом летали на вертолете и плавали на катере.

Но помимо развлечений, я очень много прочитал. Читал разные рассказы: о дружбе, о любви, о простой жизни, животных. А ещё читал о строении человека, о странах и народах, об устройстве автомобилей и техники. Поэтому я думаю, что я не только весело провел это лето, но ещё и с пользой и теперь имею много важных для меня знаний.

Ещё этим летом у меня появился новый друг. Дедушка привез мне маленького черненького щенка. Он, конечно, ещё мал, но у него очень умные глаза и он очень много понимает,я обучил его простым командам. Он даёт лапу, ложится, садится, лает. Но и не главное. Главное - что верный и преданный мне.

Источник: Сочинение Мои летние каникулы