sbalashov62
?>

ПРО КОГО ЦЕ ГОВОРИТЬСЯ:«Орел, а не козак!»«… був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений…»«Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника»«Ще, може, звіку не сходились на сих полях такії два рубаки, одної сили, одної хисти, одного завзяття»«Ще була молода і хороша, тілько бліднолика пані. Зараз було видно, що се не нашого пера пташка»«Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях… Хіба що по шаблі можна б догатуватись, що воно щось не шабля аж горіла від золота; да й на йому була мов чужа…»«Моя хата скраю, я нічого не знаю»«… заклювала ворона нашого сокола!»«Чужою смертю я волі копувати не хочу…» «Уже я йому й отчизну, уже я йому правду під ніс тикав, а він своє… Сказано – дурному хоч кіл на голові теши!..»​

Украинская литература

Ответы

Иванович-Васильевна1153

1.Петра Шрама.2.про Василя Невольника 3.Кирила Тура. 4.Про Кирила Тура 5.про княгиню Настю. 6. Про Івана Брюховецького.7.цитата Гвинтовки. 8. Слова Шрама про Сомка. 9.слова Якима Сомка Кирилу Туру. 10.Кирило Тур про Сомка

Oslopova
Бджола — мала трудівничка, яка день і ніч збирає пилок з квіток, не маючи часу на відпочинок. Цікаво, що вона не потребує відпочинку, адже її робота дає їй справжнє задоволення.Саме до бджоли ми можемо застосувати ідею «сродної» праці, яку у свій час проповідував Григорій Сковорода. У чому полягала суть «сродності»? У тому, що кожна людина повинна знайти своє призначення у житті та незмінно руха­тися в цьому напрямку. Тільки улюблена справа допомагає людині відчувати се­бе щасливою та сповненою життєвих сил.заняття, яке є справою всього життя, може до оточенню. І це ми добре бачимо у Сковороди, Шевченка, які прагнули через своє могутнє сло­во підняти свій народ до рішучих дій. Шевченко робив це відкрито, адже ко­жен його твір був закликом. У Сковороди суть заклику потрібно шукати більш глибоко.Бджола постійно трудиться, не знаючи втоми. А може, вона просто не пока­зує її. А чи ми знаємо своє покликання у житті, що ми відчуваємо, коли почи­наємо займатися улюбленою справою. І які почуття викликає заняття справою, що не подобається? Отож треба зробити для себе правильні висновки.
Valerevna

ответ: На мій погляд комфортніше жити і оптимістам і песимістам. Оптимісти бачать у всьому лише добре і це їм іноді заважає, адже вони пробачають всі помилки схиляючись на те, що це або випадково, або ця людина більше ніколи такого не зробить. А песимісти навпаки бачать у всьому тільки погане і тому вважають, що всі бажають йому зла і навіть якщо це не так вони ніколи не змінять власної думки. Я не вважаю, що я оптиміст, або песиміст я не відношусь ні до одного з них мені все одно що говорять про мене люди навколо, я не можу пробачити все і не пробачаю, для кожного по-різному і песимістам і оптимістам жити комфортно.

Объяснение:

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

ПРО КОГО ЦЕ ГОВОРИТЬСЯ:«Орел, а не козак!»«… був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений…»«Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника»«Ще, може, звіку не сходились на сих полях такії два рубаки, одної сили, одної хисти, одного завзяття»«Ще була молода і хороша, тілько бліднолика пані. Зараз було видно, що се не нашого пера пташка»«Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях… Хіба що по шаблі можна б догатуватись, що воно щось не шабля аж горіла від золота; да й на йому була мов чужа…»«Моя хата скраю, я нічого не знаю»«… заклювала ворона нашого сокола!»«Чужою смертю я волі копувати не хочу…» «Уже я йому й отчизну, уже я йому правду під ніс тикав, а він своє… Сказано – дурному хоч кіл на голові теши!..»​
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*