Аналіз оповідання Марка Вовчка «Козачка»

«Козачка» — соціально-проблемне оповідання української письменниці Марко Вовчок про трагічну долю закріпачених селян. Належить до критичного реалізму. «Козачка» увійшла до першої збірки «Народних оповідань» разом з іншими короткими творами «Сестра», «Чумак», «Одарка», «Сон», «Панська воля», «Викуп» тощо. Оповідання вийшло друком у 1857 році.

Так, історичний час впливає на людину оскільки буття людини та людських спільнот відбувається в часово-просторовому континуумі, то наявність певного відношення, ставлення до часових характеристик соціального життя є іманентною властивістю буття та історичної свідомості людства. Очевидною даністю людського існування є усвідомлення наявності 3-х вихідних проміжків, або станів Ч.і. — минулого, сьогодення і майбутнього гач або учасник подій завжди перебувають у сьогоденні, але бачення можливих варіантів майбутнього задається його інтерпретацією індивідуального і колективного минулого, яке формує соціальний та історичний досвід людини і колективу, до котрого та належить.

Объяснение:

Наші предки передавали, заповідали нам через покоління любов до рідної землі, до Батьківщини. З давніх-давен, українці займалися сільским господарством, адже територія України має надзвичайно родючі та плодовиті землі. Сусідські племена (князівства, держави) завжди зазіхали на нашу землю, а наші пращури боронили її, як могли.Сьогодні, на жаль, історія повторюється. Сусіди захотіли (під видом до відібрати нашу землю. Небайдужі зібралися і пішли захищати Україну-неньку від загарбників.Минуле нерозривно пов'язане з сьогоденням і, звісно, з майбутнім.Метою кожного українця/українки є збереження створюваних сторіччями надбань у вигляді предметів культури та мистецтва, традицій, звичаїв і так далі. Збереження існуючого та створення нового, постійний розвиток.Також, неодмінно, треба завжди залишатися людиною, не дивлячись ні на що.