Без економічної свободи, ніякої іншої бути не може есе​

Економічні свободи підприємців тісно взаємопов'язані. Коли підприємство в приватному володінні, то зазіхання на свободу підприємництва - це фактично зазіхання на свободу володаря власності. Без економічної свободи не може бути свободи особи.

Підприємцем може бути лише економічно відокремлений, самостійно господарюючий суб'єкт. Економічна свобода немож-лива без ринку, так само ринок не може існувати без економічної свободи. Саме ринок через різні механізми функціонування забезпечує реальні умови для економічної свободи підприємця. Іншими словами, ринковий механізм господарювання об'єктивно передбачає свободу господарювання. Економічна свобода має свої основні принципи, а саме: економічну самостійність, економічну відповідальність, економічну рівноправність.

Економічна самостійність полягає в наявності у підприємців права на власність, права на самостійний вибір форми власності та форми господарювання, самостійне планування своєї фінансово-господарської діяльності, вільне розпорядження прибутком, самостійний вибір ресурсів, постачальників та споживачів виробленої продукції, встановлення різних форм, систем та розмірів оплати праці тощо.

Економічна відповідальність полягає у відповідальності підприємця своїм майном за результати господарювання. Невиконання договірних зобов'язань за терміном та якістю повинно покриватися штрафними санкціями, які включатимуть не лише прямі збитки, а й вигоду, що упущена. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Економічна рівноправність. Йдеться про рівні (однакові) економічні умови для будь-якої господарської діяльності, незалежно від форми власності та форми господарювання. Під рівними економічними умовами маються на увазі єдині ціноутворення, оподаткування, розподіл прибутку, інвестиційна та кредитна політика, держконтракт тощо. Держава повинна гарантувати всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створювати рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних, інформаційних та інших ресурсів. Слід зазначити, що деякі сфери діяльності або організаційні форми мають (або можуть мати) певні пільги. Так, наприклад, певні пільги в оподаткуванні мають суб'єкти малого підприємництва, або підприємства, то здійснюють діяльність з виробництва сільськогосподарської продукції тощо. Саме через ці основні принципи - економічна самостійність, економічна відповідальність та економічна рівноправність - і реалізується в певному обсязі свобода господарської діяльності, яка є основною передумовою розвитку підприємницької діяльності.

Аналізуючи повість М. Вінграновського «Сіроманець», можна одразу зрозуміти, що її центральними персонажами є вовк Сіроманець та хлопчик Сашко. Образ вовка запропонований автором у міфологічному і навіть фантастичному контексті, який тісно пов’язаний із реальністю.  Автор зображує почуття звіра з психологічної точки зору, як справжньої людини, але цей образ не має складних емоційно-чуттєвих характеристик, тому він зрозумілий навіть дітям, які сприймають вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка. Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки — захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір,— не роздумуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям. Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті.

Объяснение:

біографією

Объяснение:

Задум епопеї формувався задовго до початку роботи над тим текстом, який відомий під назвою «Війна і мир». У нарисі передмови до «Війни і миру» Толстой писав, що в 1856 р почав писати повість, «герой якої повинен був бути декабрист, що вертається з сімейством в Росію. Мимоволі від справжнього я перейшов до 1825 року ... Але і в 1825 році герой мій був уже змужнілим, сімейною людиною. Щоб зрозуміти його, мені здалося перенестися до його молодості, і молодість його збіглася з ... епохою 1812 года ... Якщо причина нашого торжества була не випадкова, але лежала в сутності характеру російського народу і війська, то характер цей мав висловитися ще яскравіше в епоху невдач і поразок ... »Так Лев Миколайович поступово прийшов до необхідності розпочати розповідь з 1805 року.

Головна тема - історична доля російського народу у Вітчизняній війні 1812 року. У романі виведено понад 550 персонажів, як вигаданих, так і історичних. Кращих своїх героїв Л. Н. Толстой зображує у всій їх душевної складності, в безперервних пошуках істини, в прагненні до самовдосконалення. Такі князь Андрій, граф Микола, граф П'єр, княжни Наташа і Мар'я. Негативні герої позбавлені розвитку, динаміки, порухів душі: Елен, Анатоль.