Письменник визначив жанр твору місце для дракона як​

Письменник визначив жанр твору "Місце для дракона" як повість-казка.

Жага наживи — це серйозний недолік характеру, який призводить до погіршення стосунків із оточуючими людьми. Також, на мою думку, жадібні люди дуже нещасливі, адже сенс їхнього життя — це накопичення статків, причому процес цей ніколи не припиниться. Їм завжди не вистачає ще однієї копійчини. Усе життя для них обертається навколо капіталів і заощаджень. Вони впевнені, що за до грошей можна вирішити будь-яку проблему, бо гроші — всьому голова.

Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» намагався довести протилежне. Незважаючи на те, що комедія була написана ще 1890 року, вона досі не втрачає своєї актуальності. Адже й сьогодні не рідко можна зустріти людей, для яких гроші — це сенс існування.

У комедії таким героєм виступає Герасим Калитка. Спершу він був хорошим господарем. Так можна сказати тому, що він турбувався про своє господарство, хотів його примножувати, намагався зробити якнайкраще для себе та своєї сім’ї.

Він мріє про добробут своїх дітей, про щасливе та мирне життя в достатку. Заради цього головний герой багато працює, шука втілити в життя свої мрії. Він, як справжній господар, любить землю, дбає про неї.

Але згодом жадібність перетворюють доброго хазяїна на ненажерливого матеріаліста. З метою збагачення чоловік скоює все більше й більше злочинів, вплутується в афери. Руйнуються також і стосунки між членами родини: Калитка підіймає руку на дружину, хоче одружити сина проти його волі. Герой також заводить зв’язки із сумнівними особами, наприклад, Гершком, який потім і обманув наївного Калитку.

Чим далі до розв’язки, тим гострішим стає сюжет. А наприкінці твору Герасим вирішує накласти на себе руки. Це здається йому кращим ніж понести таку велику матеріальну втрату. Але читач розуміє, що через багатство (або ж нестатки) не варто замірятися на власне життя. Бо гроші — далеко не найголовніше в житті людини. Існують речі, які в більшій мірі змогли б зробити чоловіка щасливим.

Таким чином, комедія Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» доводить нам, читачам, що гроші — це не гарантія людського щастя. На світі є важливі речі, яких не купиш за гроші: здоров’я, дружба, кохання, добре ім’я, людська честь та гідність. Тому, я вважаю, що гроші не забезпечать людині успіху.

1) Хто вихваляв сільске повітря?а) Микита
б) Іван
в) Митько - вірний
2) Хто насміхався над нашим спорядженням?
а) Хлопець з відром
б) Хдопець з велосипедом - вірний
в) Хлопець з коромислом
3) Скільки цьому хлопцеві було років?
а) 14 - вірний
б) 15
в) 16
4) Як цього хлопя звали?
а) Трохим Михайлович
б) Василь Трош - вірний
в) Іван Добродід
5) Як звали сусіда бабусі?
а) Трохим
б) Василь
в) Гнат - вірний
6) Чиб були завантажені наші рюкзаки, коли ми йшли до лісового озера?
а) Дрова
б) Їжа - вірний
в) Купальні костюми.
7) Що знайшли хлопці по дорозі?
а) Безформну купу - вірний
б) Гадюку
в) Велосипед
8) Як часто хлопци ходили до озера?
а) Щовечора
б) Щоранку
в) Щовечора - вірний
9) Що подарував Вася в знак примирення? 
а) Камінець з озера - вірний
б) Камінець з бурштину - вірний
в) Камінець з пляжу
10) Що було у середені того камінця?
а) Нічого
б) Фарба
в) Мушка - вірний
11) Де Вася знайшов той камінець?
а) У озері - вірний
б) У лісі
в) На городі
12) Що пропало біля озера минолого року?
а) Корова
б) Теля - вірний
в) Кішка
13) коли хлопці почали чергувати?
а) Увечорі
б) Зранку
в) Вночі - вірний
14) Що хлопці побачили уранці?
а) Вкраденого теля
б) Корову
в) Сліди - вірний
15) Де живуть варани, про яких вичитали хлопці у бібліотеці?
а) Індонезія - вірний
б) Острів Комодо - вірний
в) Острів Суматра
16) Хто висунув припущення, що на місці нашого села було доісторичне прісноводне болото?
а) Тарас
б) Митько
в) Іван
17) Що хлопці ще знайшли на пляжі.
а) Пір*я ворони - вірний
б) Сліди ведмідя
в) Нічого
18) Про що згадав Митько, про що колись читав?
а) Про те, як полюють на лисиць
б) Про те, як полюють на хижаків
в) Про те, як полюють на тигрів - вірний.