Прочитайте цитати з твору "неймовірні пригоди Івана Сили", визначте, кому вони належать. 1. «Я хочу переїхати вас машиною. Якщо виживете, отримаєте, скільки захочете» 2. «Тож нехай ваше серце й надалі залишиться таким же відкритим для світу, яким побачив його я» 3. «Для перемоги однієї сили замало: сила повинна мати ще й розум» 4. « Гроші хоч кого зіпсують, юначе! Тому тримайтеся від них на розумній дистанції» 5. « Мій коханий ведмедику! Я стільки для вас зробила, а ви дієте за моєю спиною.» 6. « Ти диви, яке цабе! Ми думали, що ти – голодранець…» Прочитайте цитати з твору, визначте, кому вони належать. 1. «Я хочу переїхати вас машиною. Якщо виживете, отримаєте, скільки захочете» 2. «Тож нехай ваше серце й надалі залишиться таким же відкритим для світу, яким побачив його я» 3. «Для перемоги однієї сили замало: сила повинна мати ще й розум» 4. « Гроші хоч кого зіпсують, юначе! Тому тримайтеся від них на розумній дистанції» 5. « Мій коханий ведмедику! Я стільки для вас зробила, а ви дієте за моєю спиною.» 6. « Ти диви, яке цабе! Ми думали, що ти – голодранець…»

Людей питай, а свій розум май. Кожному доводиться колись стикатися з чимось, чого раніше ніколи не бачив, жодного разу не робив. І тоді доводиться звертатися по до до інших людей, можливо, старших, а можливо — просто таких, хто напевне знає, як розв’язати дану проблему. Немає нічого ганебного в тому, щоб попросити поради. Тільки дуже горді, аж до бундючності, люди віддають перевагу тому, щоб зробити щось навмання, проте дуже часто вони й зазнають поразки, не впоравшись зі справою.Та не можна, отримавши пораду й використавши її, просто забути про неї. Краще запам’ятати, яким чином, завдяки чому було розв’язано проблему — тобто навчитись, як діяти, якщо вона знову трапиться. Ми завжди звертаємося по пораду до людини, думку якої поважаємо, однак ця думка є не чим іншим як знанням, котре набула колись ця людина. В усі часи глибоко вшановувалися люди, які мали великі знання, — науковці, лікарі, будівники. Прізвища найвидат-ніших з них пам’ятатимуть навіть наші нащадки, бо вони застигли в назвах вулиць, проспектів, станцій метро багатьох міст не тільки нашої, але й інших країн. Говорячи про знання, не слід забувати й про навички, які ми використовуємо в побуті: для їх набуття не потрібно закінчувати університети, та все ж і цього нас навчають батьки, бабусі й дідусі. Напевне кожна молода дівчина питала колись у своїх матусі чи бабусі, як приготувати якусь страву, а кожен хлопець одного дня питав батька чи дідуся про те, як полагодити радіоприймач.

Добро і краса - основа життя людини на землі на мій погляд, кожна справжня людина прагне досконалості, тобто добра і краси. а як же інакше? якщо людина не прагне чогось високого, то, на мій погляд, це вже не людина, а просто тварина, що вміє розмовляти і носить одяг. що, крім краси і добра, може бути основою життя?   багатство? зрозуміло, що без грошей не проживеш, але чи є вони ціллю людського життя? як на мене, ні. гроші - це лише засіб, щоб досягати цілей та уникати частки проблем. не більше, не менше.  для людей природно замислюватися над тим, що залишиться після них. чи залишать вони світ кращим, досконалішим, ніж він був до них?   чи привнесуть вони у світ щось корисне для людей - або просто гарне? якщо так, то життя було не марним. а ні, то навіщо тоді прожила людина своє життя?