Ліна Костенко отримала Державну премію імені Т. Шевченка мисткиня отримала за А роман у віршах “Берестечко” Б роман у віршах “Маруся Чурай” та збірку “Неповторність” В збірку “Сад нетанучих фігур” Г роман “Записки українського самашедшого

В одному великому місті жила дівчинка Аля. Вона нічого не могла доробити до кінця — не доїдала, не допивала, не домальовувала, що почала. Навіть заплестися як слід у неї не вистачало терпіння. Якось Аля вирішила вишити рушничок бабусі на день народження. Хотіла подарувати — а там лише стібок. Соромно стало дівчинці, втекла вона у свою кімнату. А там сидів маленький чоловічок у зелених черевиках із червоними шнурками. Він сказав, що сьогодні ця дівчинка не доробила до кінця соту справу, тому він її забирає у свою країну. І дівчинка вилетіла в розчинене вікно слідом за чоловічком.

Аля опинилася на березі озера в якійсь дивній країні. Риби гуляли на березі під парасольками, а на небі світила половина сонця.

Дівчинка пішла по стежечці й зіткнулась із дивним хлопчиком — той був увесь перекошений, без лівого вуха. Але дивився привітно й лагідно. Це був Недоладько. Хлопчина розповів Алі, що вона знаходиться в країні Недоладії, де живуть усі недороблені справи.

Дівчинка сказала, що вона не хоче тут бути. Недоладько порадив звернутися до їхнього короля — Недороля Десятого і взявся провести її до нього.

Діти прийшли в місто Недоград. Тут були кривулясті вулички, будинки-розвалюхи. На великому міському годиннику була лише одна стрілка — хвилинна.

Аля діждалася ночі й пробралася до короля. Недороль злякався, але потім, оговтавшись, розповів, що дорогу із зачарованої країни знає лише Недочеревик. Раптом почулися кроки. Це йшов Перший Недорадник за... своєю головою. Недороль сказав, що цього Недорадника якась дівчинка спочатку намалювала з головою, а потім стерла ту голову гумкою і забула. Тепер Недорадник носить лицарський шолом і приміряє чужі голови. Усі його бояться, і навіть сам король — теж, адже перший Недорадник хоче забрати у нього корону. Рятує Недороля лише те, що в цього чоловіка немає голови.

Зараз дуже актуальна проблема є відносини дітей з дорослими. Саме на цю тему буде мій твір. Взагалі, я й сама не раз зустрічалась із такою проблемою. Іноді ти можеш бути не правий і тебе можуть сварити батьки, але ти не повинен на них ображатися, адже саме вони тебе виростили, всьому навчили, дали гарну освіту. Потрібно завжди цінувати моменти, які проживаєш з батьками. Так ти можеш забути до мамі, але можеш до й наступного дня, можеш не привітати дідуся з днем народження, але привітати наступного дня. Я впевнена рідні люди тобі пробачать, адже люблять тебе. А в один момент цієї людини може не стати, вона вже не зможе тобі ні надокучати, ні пробачити. Саме тому цінуй своїх батьків і відповідай на їхню любов взаємністю.