Блакитний колір у поезії "Блакить мою душу обвіяла" П.Тичини означає: А)молодість, радість;Б)сум, розлуку; В)чистоту, вірність;Г)свободу, пристрасть.

В

Объяснение:

Чистота вірність

ответ:Б

Объяснение:

 "...Маруся так його чекала, / такі літа одна перебувала! / Нікому ні руки не шлюбувала, / ані на кого й оком не вела." "Ця дівчина...обличчя, як з ікон. / І ви збираєтесь її карати?!" "А як по ньому тужить! Як вдова. / О подивіться. Є ж якась причина. / То вже стоїть людина нежива." "Ця дівчина не просто так, Маруся. / Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа." "Вона ж була як голос України, / що клекотів у наших корогвах!" "Вона піснями виспівала душу." "Я теж убивця. Я убила Гриця." "Я зайва людям на своїй землі." "Я - навіжена. Я - дитя любові." "Моя любов чолом сягала неба, / а Гриць ходив ногами по землі." "Я ж хотіла не себе втопити, / я ж хотіла утопити біль!" "А я все жду. Та не така й бідненька. / Не думай, Грицю, справді не така. / Бо я ж чекаю не кого, а месника. / Я ж лицаря чекаю, козака." "А я вже, Грицю, їден дух з тобою, / хай ми вже й  тіло будемо одне." "Я не труїла. Те прокляте зілля / він випив сам. Воно було моє." " А ти - це ти. Ти і в стражданні гарна. / Ти можеш навіть ть мене." "А може, й правду кажуть, що ти відьма, / приворожила - і пропав навік." " - Диви яка, іде і не споткнеться! / - Іде під зашморг, а диви яка!" "На матір схожа, тільки троха вища. / Ті ж самі очі і така ж коса. / - Ну от скажіте, людоньки, навіщо / такій убивці і така краса?" "Якась вона не схожа на убивць. / Злочинниця, - а так би й зняв би шапку. / На смерть іде, - а так би й поклонивсь." " Чурай Маруся винна ув одному: / вчинила злочин в розпачі страшному. / Вчинивши зло, вона не є злочинна, / бо тільки зрада є тому причина." 

Природа! З дитячих років ми звикаємо до її чарівної краси. Любимо бувати в лісі, полі. Дивитися на квіти, дерева. Радіємо спілкуванню з природою, милуємося її красою. Дуже часто почуття любові до вітчизни, Батьківщини, приходить до нас через природу, її красу, яка повністю захоплює людину.
Людина – це частина природи. І саме природі ми зобов’язані своїми існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю. Тому, що знищити її легко, а відновити неможливо. Щастя – це бути з природою, бачити її, розмовляти з нею.