Яким позасюжетним елементом є опис Череваневої світлиці?

Якби я була письменницею, то напевно б створила багато цікавих книг, про подорож навколо світу двох справжніх друзів. Вони б відвідували багато країн і знайомилися би з культурою і звичаями місцевих мешканців.   На їхньому шляху було б багато перешкод ( матеріальна бідність, нечесні подорожні та інше), але міцна дружба допомагала б їм долати всі труднощі, залишитися осторонь від сварок, недобрих думок та впевнено йти вперед.

Я вважаю, що ці книжки були б дуже цікаві і для маленьких дітей і для дорослих, тому що я б додала багато цікавих фактів з географії та біології, які б змогли до кожному розширити свій світогляд. А головною метою моєї творчості було б дарування людям задоволення від читання, тому що мені не хочеться, щоб мої читачі нудились гортаючи сторінки книги, а навпаки –  раділи кожній маленькій перемозі моїх літературних героїв і також переживали з ними всі хвилюючі моменти.

Всі ці думки та мрії  надихають  мене до творчості  і  я насправді  хочу стати видатною письменницею і написати багато книжок, що будуть окрасою кожної бібліотеки справжніх прихильників мистецтва.                         Переделай за себя ( мальчик )

 Український народ дуже співочий.

 Тому, напевно, нема такої мами, котра б не наспівувала своїй маленькій дитині чарівну колискову пісню, її ще називають колисанка. А їх наш народ знає безліч. Вони можуть бути про все чудове : сонце, зайчика, сон. З тваринок найчастіше в таких піснях згадується котик чи пташка. Їх можна зустріти у дворі рідної домівки. А вони такі пухнасті та ніжні. Лагідна мамина пісня заспокоює немовля, витирає дитячі сльози, дитина засинає. Колискові пісні супроводжує особлива мелодія : тиха, ніжна, спокійна, проста, що нагадує гойдання колиски. В обіймах матері під ці чарівні звуки маленькі діти відчувають себе впевненими, захищеними та не самотніми. 

   З колисанкою мати бажає своїй дитині бути здоровою, доброю та щасливою.  Рости з колисковими піснями є гарною традицією нашого українського народу.