5.Доведіть що твір Григорія Тютюнника Дивак є оповіданням7.що вказує на любов Олеся до природи, коли описується його дорога до школи? про кого найбільше він дбав повертаючись додому з дідом по Поокопом? Про яку людську рису підшити така поведінка хлопчика?8.чи справедливо, на вашу думку, вчителька поставилася до Олесі? Чи можна покидати клас без дозволу вчителя?​

ответ: Марко Вовчок – складна, суперечлива й загадкова постать в історії культури, причому не тільки української та російської. Жінка з чоловічим псевдонімом; росіянка за походженням, для якої Україна стала другою батьківщиною, і яка багато творів написала українською мовою; письменниця, що успішно займалася перекладами й видавничою діяльністю.

  Українські твори Марко Вовчок стоять на межі романтизму й реалізму. Вона піднесла на вищий щабель розповідну манеру в українській прозі. Її проза вплинула на розвиток українського оповідання. Письменницю прийнято вважати першою жінкою в українській літературі.

  Марко Вовчок – жінка-легенда, була таємничою за життя, залишається загадковою і після смерті. Для читачів твори письменниці є джерелом естетичної насолоди та прекрасної української мови. Читайте та отримуйте насолоду від її творів!

Объяснение:

Художні засоби “Блакитна панна” епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою метафори: ” сміючись на пелюстках, на квітках” порівняння: а вона, як мрія сна чарівна гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках анафора: має крилами Весна запашна окличні речення: ось вона – Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: ” Осанна!” інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя: І уже в душі моїй В сяйві мрій В’ються хмелем арабески, І Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески. Новаторство Миколи Вороного виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку «, – зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе. Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпор