1. Який із творів не був створений п. кулішем а) оповідання " орися"; б) оповідання " січові гості"; в) драма " назар стодоля";г)поезія "до кобзи" 2.Темою вірша П. Куліша "До кобзи" є: а)роль поета і літератури в суспільному житті;б) роль поезії в завоюванні серця коханої дівчини;в) роль музики в житті народу;г) роль поезії в особистому житті кожної людини; 3. Головною думкою вірша П. Куліша "Рідне слово" є: а) мова - засіб передачі інформації; б) мова - засіб спілкування між людьми; в) мова - засіб генетичної ідентифікації людини; г) мова - найцінніший скарб у житті людей, найважливіший засіб збереження самобутності, індивідуальної своєрідності нації 4. Жанр "Чорної ради" П. Куліша : а) історична повість; б) соціально - побутова повість; в) історично- публіцистичний роман; г) історичний роман- хронік;

1. В

2. В

3. Г

4. Г

Федько-халамидник - це бешкетний, але честний хлопчик. Федько був головним та любив відбирати речі, лише для того щоб показати всім що він найголовніший у дворі, але повертав їх робив це так як це його речь і він її дарить. Він не любив брехати, тому що знав що це не привиде к добру.Федько дуже відважний, чесний та добрий.
Великой протележностью Федька є Толя. Толя - розумний, порядний, не бешкетний хлопчик, який живе у богатій родині. Він хоча розумний, але гнилой у душі. С такого як Толи виростають найважливіші люди, які не вміють признавать свою віну, та обвинуваючи тих хто це не робив. Найкраще всьго показує душу Толи, коли Федько рятувал його жертвуючи своїм життям, а Толя навіть не признався та ще зібрал те що виграв Федько - кицю.
Я вважаю що краще бути бешкетним таким як Федько, але не таким як Толя. Федько - це щедрий та чесний, хоча бешкетник. Толя - це порядний та розумний, але жахлива в душі людина.

Обрядові пісні — народнопоетичні вокальні твори, що супроводять побутові обряди в житті людей. Як і самі обряди, обрядові пісні відповідно до функціонального призначення мають свою класифікацію. Вони поділяються на календарно-обрядові, що виконуються у певні періоди року або під час певних трудових процесів, і па родинно-обрядові. Всі вони найдавніші за походженням. Виконуються здебільшого в поєднанні з елементами хореографії та драматургії.

 

У побуті українського народу тривалий час зберігаються традиції давньоруських і навіть язичницьких свят землеробського року з їхніми великими циклами трудових, обрядових та величальних пісень. Календарно-обрядова пісенна поезія має три умовних цикли: зимовий, весняний та літній.

 

Серед зимових обрядів особливе місце займало і займає урочисте відзначення наближення нового землеробського року.

 

До зимового циклу календарних пісень входять колядки і щедрівки. Істотної різниці щодо змісту в цих двох близьких видах пісень немає. Це — новорічні вітання, побажання успіху в новому землеробському році, побажання здоров’я сім’ї, величання господаря, прославлення праці хлібороба та її здобутків. Розпочиналося виконання зимового циклу пісень із зимового рівнодення (кінець грудня) і закінчувалося з появою перших ознак наближення весни (кінець лютого) проводами зими — святом масляної.