Відповідь:
красиве, кучеряве, пишне, перисті, велике, ватяну, низьке, химерне, сріблясте, хвилясте, кучеряве, легке, повітряне, веселе.( хмара,епітети)
пливе по небу(хмара, метафора)
сонце нічне в небі сяє, темним світлом ніч палає(сонце, метафора)
чуже, високе, сонце правди, червоне, ясне, святеє, праведне, пресвятеє.(сонце,епітет)
безмежне,зоряне,вечірнє,нічне,високе,недосяжне,хмарне,безхмарне, похмуре,сумне,чисте,синє,червоне,блакитне,багряне,осіннє,весняне,зимове.( небо, епітети)
небо плаче,радіє небо.(небо,метафора)
зачарований ліс; загадковий ліс, таємничий ліс (ліс, метафора)
загадковий,дивовижний, таємничий, озеленений, квітучий( ліс, епітети)
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Установіть відповідність Т.Шевченко 1. 1837р. А. звільнення поета із заслання 2. 1843р. Б. перша подорож до рідного краю 3. 1857р. В. написання "Заповіту" 4. 1861р. Г. отримання дозвіл відвідувати курси Академії мистецтв Д. помер поет
ответ: Олекса Петрович Стороженко (24 листопада 1806[2], с. Лисогори — 18 листопада 1874, хутір Тришин, Берестейський повіт, тепер Берестя, Білорусь) — український письменник, етнограф, драматург. За професією слідчий-криміналіст, військовий.
Народився 24 листопада 1806 у с. Лисогори Борзенського повіту (нині Южненська сільська рада Ічнянського району Чернігівської області) в сім'ї дрібного поміщика, відставного поручика Петра Стороженка.
Козацький рід Стороженків відомий з XVII ст.; відомості про його представників є в гетьманських універсалах і документах Генеральної військової канцелярії XVIII ст. Представників роду можна знайти серед козацької старшини Гетьманщини, які володіли чималими маєтками в Україні, зокрема на Полтавщині[3].
Прямі предки письменника служили у Прилуцькому полку: Іван Стороженко, полковник Прилуцький (1687—1693); прапрадід — Андрій Іванович Стороженко, сотник Ічнянський (1700—1715); прадід — Григорій Андрійович Стороженко, сотник Ічнянський (1715—1741); дід — Данило Григорович Стороженко, сотник Іваницький (1764—1770).[4].
Пізніше Стороженки відомі як офіцери російської імператорської армії, зокрема, батько письменника — Петро Даниилович Стороженко — 18 років служив у війську, брав участь у російсько-турецьких війнах, в облозі і штурмі Хотина (1787).[4]
Стороженки мали родинні зв'язки з Милорадовичами, Полуботками, Горленками[4]. Олекса Стороженко приходився далеким родичем (троюрідним дідом по жіночій лінії) Левку Миколайовичу та Дмитру Миколайовичу Ревуцьким[4][5].
В 1785 році Стороженки отримали дворянство, і були записані в І частину Дворянської родовідної книги Чернігівського намісництва.
Объяснение: