За текстом "Вітька + Галька" 1. Випишіть 5 фразеологічних зворотів. 2. Випишіть із тексту 5 прикладів іронії. 3. Дайте 2 приклади іронії, де показано гіперболізацію з метою вісміювання зображеного. 4. Що спільного в характерах, звичках, діях героїв ви помітили /Вітька, Федько/. 5. Кого з друзів-Вітьку чи Федька- покохала б сучасна дівчина? Чому? 6. Який епізод сподобався найбільше? Чому?

Головні герої «Звук павутинки» — Льонька, Ніна, Адам. 
Твір навіює теплі почуття,хочеться вірити в добро,честь,любов,а головне-в справжню віддану дружбу.Після прочитаного ти ніби знову,як вперше, відкриваєш очі на навколишній світ,намагаєшся побачити щось особливе,незвідане для інших.Прокидається дитячий азарт до життя.
Головна тема твору:зображення хлопця, який сприймає навколишній світ як дивовижний, фантастичний, чаруючий.
Льонька і є той самий,особливий, хлопчик. Його світосприйняття дивує та вражає.Струни його прекрасної душі ще нові та чисті,саме тому й звучать так гарно.
За його струнами бажаєш полинути в далекі мрії,повернутись в веселе дитинство,і просто радіти життю.

Фольклору властива така риса, як традиційність, Фольклор бере витоки з народних традицій, своїми коренями він сягає у давнє минуле. Завдяки йому забез­печується нерозривний взаємозв’язок між минулим і су­часним, він також є скарбницею сталих народних зви­чаїв і стимулятором їх дальшого розвитку. «Головна оз­нака традиції — не косність, а певний ступінь сталості і неодмінно міцність спадкових зв’язків у розвитку,— пи­ше історик фольклору Б. Путилов.— Традиційність є спе­цифічна форма народного життя, культури, побуту, фор­ма його руху. Всякий фольклорний процес неминуче на­буває характеру руху всередині традиції, еволюції та трансформації традиції.