Фарбування паркана перетворилося для друзів Тома на корисну роботу, тому що. А) потрібно було до Томові;. Б) Том виявив організаторські здібності і перетворив роботу на гру в) хлопчики могли намалювати на паркані будь що

Відповідь: Б - Том виявив організаторські здібності і перетворив роботу на гру.

Відповідь:

Твір алегорично подає важливу й складну моральну дилему: як виховати "справжню" людину, тобто особистість, яка підтверджуватиме статус вінця природи не тільки за морфологічно-фізичними показниками та складною диференціацією частин всього організму, а й духовним розвитком, рівнем культури, який, на мою скромну думку, полягає й у обраній ролі при взаємодії з природою. Глазовий підкреслив це через місце дії - зоопарк, доволі прозоро натякаючи на питання утримання тварин у неволі.

Пояснення:

                                                                   Образ вчительки

Чомусь ще з дитячих років закарбувався у моїй свідомості образ чепурної жінки із сивиною на скронях і лагідною посмішкою на устах. Образ жінки, яка знає все: чому світись сонце і чому восени опадає листя, чому птахи відлітають у вирій, а взимку річка, неподалік якої був збудований наш будинок, покривається кригою, чому ластівка в'є гніздечко під бабусиною стріхою і чому мама свариться, коли я нишком фарбую губи її помадою

Річку біля нашого дому висушили, а на її місці побудували автошлях за сучасними правилами.  Тепер кригою сковує лише темний асфальт, розмальований білими смугами, а замість хлюпотіння води чується глухий шум автомобільних двигунів. Під бабусиною стріхою тепер надовго і надійно оселилася пластикова вагонка, а у мене повна шухлада власної косметики. Навіть сонце через червоне скло модних окулярів світить по-іншому...Разом з невпинним часом пливло у минуле усе дитяче безтурботне життя, о тільки образ жінки, яка все знає, залишився непорушним. Це образ наставниці, образ хранительки вічності, образ жриці нашої альма-матер. Це образ Вчительки. Закохавшись у нього ще маленьким дівчам з тоненьками кісками, зав'язаними бантиками,  я й досі вважаю професію вчителя найшляхетнішою, найблагороднішою і найнеобхіднішою у сучасному суспільсті.

Зовсім скоро я закінчу школу, і переді мною постає питання: а що далі? Як складеться моя доля і як зробити правильний вибір? Трохи лячно, зізнаюся я вам, іти впред і приймати чи не найперше самостійне рішення у дорослому житті. Страшно схибити. Але  особисто для себе я твердо вирішила: готова присвятити усе своє свідоме життя сліжінню сучасній освіті. Я готова, а головне, хочу стати вчителькою. Хоча, відчуваю категоричність і серйозність такого рішення, дозвольте зважити усі "за" і "проти".