Розкрийте у формі невеликого зв’язного висловлення одне з питань. 1. Волелюбна вдача героїв, прагнення до особистої свободи («Інститутка» Марка Вовчка 2. Мої роздуми над романом П. Куліша «Чорна рада». 3. Зображення історичного минулого України в романі П. Куліша «Чорна рада». 4. Образ панночки-інститутки (за повістю Марка Вовчка «Інститутка»).

 Майже всі люди на планеті щасливі.
 Є такі люди, у яких немає ні батьків, ні друзів, ні власних іграшок. Ви запитаєте, "що взагалі потрібно людині для щастя". Для цього нам потрібні батьки, вони, немов сонечко, яке нас зігріває. Всі діти щасливі з батьками. Шануй, люби їх! Не давай їм час плакати! Розважай їх, адже вони для дітей найголовніше, що є у світі. Для дітей, у яких зараз немає батьків, вони дуже сумють. Поважай своїх батьків, вони завжди на твоїй стороні. Вчися гарно, і батьки тобою будуть гордитися. Не потрібно забувати й про своїх друзів, однокласників, адже вони такой до тобі у складній ситуації. Не ображай їх, допомагай своїм одоліткам. Потрібна буде тобі до вони тобі до Коли в тебе немає друзів, ті почуваєшся самотньо, але потрібно всеодно знайти собі друзів, не багато, але всеодно ж знайти. Їх також потрібно поважати. Щоб у тебе буду багато друзів, будь ввічливим, а також толерантним!
 Для щастя людині необхідні, в першу чергу, батьки, а потім вже друзі та інші родичі.

що таке щастя? мабуть, ніхто не зможе пояснити унікальне явище. адже інколи людина навіть не знає, що їй потрібно для цього. щира любов, віддані друзі, родина за великим столом чи ще щось? оте «щось» ми постійно намагаємось осягнути, відшукати серед полиць життя, збагнути всі своїм єством. лише тоді здається прийде щастя. та потрібно просто збагнути одну істину: « якщо хочеш бути щасливим – ти просто можеш ним бути».

на мою думку, щастя – це заповітна мрія, яка є у кожної людини. коли вона хоче поїхати у подорож, побувати у незвичайній країні, і її мрія здійсниться, вона стане щасливою. але на цьому щастя не скінчиться. воно безкінечне. адже за однією мрією прийде інша. бо саме мрія є складовою сенсу нашого життя.

незвичним і досить дивним є уявлення про щастя в оповіданні олекси стороженка «скарб». люди вважають щасливим того, хто все життя пролежав на печі, встаючи лише, щоб піднести до рота ложку запашного обіду, який готувала працьовита мати, а згодом любляча дружина. саме заздрість у людей до життя головного героя павлуся створила хибну думку про щасливу людину. якби монети не сипалися до хати через вікно, якби не знайшлися люди, котрі піклувалися про нього не з корисливою метою, павлусь навряд чи вважав себе щасливою людиною. власне кажуче, він нею і не був. адже випадкове щастя не можна назвати справжнім.

та інколи люди не розуміють, що щастя полягає не в статках, нажитих нечесним шляхом, а в гарних моментах життя. інколи досить вкласти щиру любов у букет ромашок, а не подарувати одну троянду, хоч якою красивою вона не була б. тому кожна людина є творцем свого щастя. адже лише вона сама здатна відтворити власну мрію і стати щасливою!