Ця розповідь розповідає нам про вірну та веселу дружбу, про двох хлопчаків яву та павлушу. про їхні витівки можна розповідати безскінченно. ці два байдикуваті хлопчаки, ніколи не сиділи на одному місці. вони завжди розробляли якийсь план, аби щось утнути. звичайно автор, зображує чимало, по-справжньому смішних ситуацій. ось наприклад: хлопці захотіли вирити метро між станціями " клуня " та " крива груша ", або зробити бій биків ( де биком була корова контрибуція, яка зовсім непіддавалася хлопцям ). напевно девіз повісті - це справжня дружба, без якої ніхто не зміг існувати. автор є нам зрозуміти що друзі - це назавжди!
nadezhdasvirina
03.03.2020
самотній робінзон на безлюдному острові ніби повторює весь шлях, пройдений людством: мисливець, землероб, пізніше, коли на острові з'являється п'ятниця, - рабовласник і, нарешті, хазяїн маленької колонії. з подробицями, точними цифрами автор розгортає перед нами історію свого героя. за складних умов проявляються позитивні риси робінзона: енергійність, цілеспрямованість, заповзятливість. він будує собі хатинку, видовбує із дерева човен, розширює печеру, приручає кіз, вирощує із жменьки зерна свій перший урожай. уперше в літературі тема праці стала центральною у великому художньому творі, вперше так голосно прозвучала віра в людину, її творчі можливості, силу розуму та рук. роман було написано у xviii ст., коли була дуже популярна ідея "природної людини", повернення її до природи, розкриття в характері людини нормальних, природних рис. це протиставлялось тодішньому панству - дворянам, з їхніми надмірними уявленнями про себе, про свої права. саме трудовий подвиг робінзона приніс роману світову славу. для дітей він має велике значення. недарма один із письменників і філософів xviii ст. жан-жак руссо вважав, що це перша книга, яку потрібно прочитати після букваря кожній дитині.