Розповідь як Вітька покроково добивався серця Гальки, за твором Вітька + Галька

Відповідь:

У творі автор майстерно використовує позасюжетні елементи як додаткові засоби впливу на читача (інтригуючий заголовок, епіграф, авторські відступи, портрети героїв, лист із редакції тощо). Переповідає історію кохання у творі оповідач. Складається враження, що це дорослий чоловік, який уже пережив перші почуття, тому часто йому хочеться втрутитись у перебіг подій і щось порадити Віті чи застерегти його від хибних кроків. Оповідач дотепний та іронічний, але ставиться до своїх героїв доброзичливо й зі співчуттям. Майстерно зображуючи комічні ситуації, автор використовує цілий арсенал прийомів: створює смішні та парадоксальні ситуації; поєднує в розповіді комічне й драматичне, високий і низький стилі; вживає відповідну лексику та гру слів; поєднує невідповідність стилю мовлення й обстановки, у якій це сказано; натякає або вибудовує ланцюжок думок, що викликають смішні асоціації; перераховує різнорідні предмети в одному ряду; використовує спеціальні риторичні фігури

Пояснення:

1)  у XIII столітті

2) застарілі слова

3) І.Франко «Захар беркут» головні герої: Захар Беркут, Максим, Мирослава, Тугар Вовк, Бурунда.

А.Чайковський ,,За сестрою" головні герої: Павлусь, дід Панас, Ганна, Палажка, Андрій Недоля, Семен Непорадний, Мустафа.

4)про Максима;

5) автобіографічні елементи є у творі «Художник».

6)  М. Лисенко

7) Метаморфозою є перетворення дівчини на тополю.

8) Біля Свиридової могили.

9) Бо він лікував і розважав.

10) Ознаки балади:

Жанр фольклору, віршований, ліро-епічний твір;

невелика кількість персонажів;

зосередження уваги на моральних проблемах;

напружений сюжет;

легендність та фантастичність;

драматична, часто несподівана розв'язка;

присутність оповідача;

використання діалогів і повторів

11) народився 9 березня 1814р.

помер 10 березня 1861 року.

12) «як умру то поховайте» 25 грудня 1845 року

« Тополя» 1838 року

13) Романтичний герой—це нескінченний герой, що вічно змінюється, незавершений. Це реалізація уявлень про життя духу

Повість А. Чайковського "За сестрою." була написана в 1907 році й відразу ж здобула широку популярність. Твір переносить нас у часи середньовіччя, коли татаро-турецькі загарбники руйнували українські містечка й села, вбивали, забирали в полон людей. А мужні козаки виборювали волю для своєї землі. Але мені сподобалося те, що "За сестрою" — не просто твір про історичні події, а повість про пригоди, мандри, вірність і мужність.

Головний герой повісті — підліток Павлусь. Скільки пригод випало на його долю! Хлопець жив у сел вка з дідусем, матір'ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру вороги забрали в полон. Щоб урятувати її,, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду!

Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Думаю, що в майбутньому з Павлуся дійсно вийшов гарний козацький кошовий.

"Я поклав собі за ціль мого життя, — переповісти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. До того часу мало хто до того брався", — писав А. Чайковський про свою спадщину. Вважаю, це вдалося письменникові в повній мірі, оскільки повість "За сестрою" — чудовий твір! Окрім того, що дуже цікавий, він містить у собі важливу думку — необхідно бути мужнім, чесним, добрим і любити свою родину й рідний край.