Про які сімейні цінності йдеться Таке Янсон "Капелюх Чарівника"

Не сильно помню

Объяснение:

Доброта, щирість

Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх.

Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. Але Іван та Марічка покохали один одного ще дітьми. Вони наче первісні люди, адже ворожість у суспільстві не знищила їхніх природних почуттів. Кохання – це справді природне почуття, а ненависть – ні, її нав’язують людям інші люди. Автор повісті дає нам це зрозуміти.

Марічка - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються «ніби самі по собі». Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її.

Іван – це також людина в природному стані. Він прекрасний господар, «ґазда». Іван знає прадавню мудрість про те, як треба доглядати за худобою, як зберегти овечок від злих духів. Для нього видається цілком природним, що сусідка Химка є відьмою і може обертатися у жабу та білу собаку. А в лісі, звісно, бродить чугайстир та полює на нявок.

Іван тонко відчуває природу навкруги себе. Мабуть тому він не тільки добрий господар, але й грає на флоярі. Він здатен на велике почуття і в кінці віддає життя за мрію. Не може жити без радості та кохання.

Є ще два цікаві образи в творі – мольфара Юри та ґаздині Івана Палагни. Але їхнє кохання інше: в ньому проглядає хижість та хіть. Своєю силою керувати природними стихіями Юра причарував горду та холодну Палагну. Їхнє кохання неначе стихійне лихо: розбиває життя людей навколо. І тому воно протиставляється  глибокому, ніжному коханню добрих людей - Івана та Марічки.

Візантійський історик Прокопій Кесарійський у своїй праці «Історія війн» описує склавинів та антів – можливих предків українців – як людей, що непідвладні комусь одному. Вони вирішували усі справи спільно, народовладдям.

Конституція Пилипа Орлика – перша українська та одна з перших європейських конституцій – запропонувала розподіл влади на окремі гілки й критикувала «самодержавство».

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» – перша пісня, яка прозвучала у космосі. Її проспівав український космонавт Павло Попович на кораблі «Восток-4» спеціально для конструктора космічних кораблів українця Сергія Корольова. Його Ілон Маск, засновник космічної компанії SpaceX, назвав одним з найкращих фахівців у галузі.

Уродженець Полтави Юрій Кондратюк розробив «теорію зупинки» на небесному тілі з сильним гравітаційним полем. Ще студентом гімназії він зрозумів, як забезпечити посадку та зліт усього космічного корабля. Уже через 40 років американці успішно використали розрахунки Юрія Кондратюка під час висадки астронавтів на Місяць.

Ерцгерцог Вільгельм Габсбурґ так захопився українською мовою та культурою, що це забрало його життя. За любов до вишиванок отримав прізвисько Василь Вишиваний, він писав вірші українською, командував загоном Українських січових стрільців, а згодом став міністром УНР. Радянські агенти викрали його у Відні, а потім засудили до 25 років тюрми за спробу створення «самостійної України».

1976 році під час матчу між СРСР та НДР у Монреалі канадець українського походження Данило Мигаль вибіг на поле у вишиванці та з прапором України і станцював гопак. На самому стадіоні 150 українців вивісили плакат із написом «Свобода Україні!».