дополнить сказку щоночи маленька Зирочка дивилася з неба на Землю на украинском языке

Перша зустріч Сергія й Митька з Василем Трошем. 

"Перед нами шкірив зуби юнак років чотирнадцяти. притримуючи лівою рукою пошарпаний велосипед.

—   А яке чудове спорядження! — не вгавав він. — Які сачки! Стережіться. бідні метелики! А рюкзаки! Там. мабуть, харчів не на один місяць. Юні лівінгстони1. безперечно, збилися з путі, адже Африка б зовсім протилежному напрямку. Яке щастя для бегемотів і нільських крокодилів! Ви їх усіх переловили б... Я думав, це вам буде приємно познайомитися з майстром велосипедного спорту міжнародного класу Василем Трошем. Звичайно, у майбутньому.

—   Ну от. коли станеш майстром, ми з тобою й побалакаємо. — пообіцяв я йому. Мені кпини цього типа аж ніяк не сподобалися".

Перша зустріч справила враження, що Василь самовпевнений хлопець, любить насміхатися з менших.

Звідки таке незвичне ім’я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: «Я — Ваня», а вийшло «Ява»…, але причепилося оте «Ява» до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на «безлюдному» острові, дібравши собі ім’я «Робінзон Кукурузо».