Контрольна робота 5 клас Рідна Україна. Світ природи (частина 2) 1. Благодатним, довгожданим М. Рильський називає: а) день; б) дощ; в) ранок; г) схід сонця. 2. Як саме герой оповідання М. Вінграновського «Сіроманець» хоче до вовкові: а) тримати його, як домашню тварину; б) підгодовувати тихцем; в) повернути зір; г) відправити в заповідник. 3. Вона – не тільки тема вірша Або картини, - В ній є висоти незміримі Й святі глибини. Ці рядки з поезії М.Рильського: а) „Люби природу не як символ”; б) „Осінь – маляр із палітрою пишною”; в) „Дощ”. 4. Що намалював Олесь на уроці замість горщика («Дивак» Г.Тютюнника)? а) дерево; б) дятла; в) будинок; г) квітку. 5. Що не сподобалося Олесеві в дідових діях під час поїздки по солому? а) занадто багато набирає соломи; б) хльоскає коней батогом; в) швидко їде; г) не слухає розповіді Олеся. 6. … Золотий вечірній гість Впав бадьоро, свіжо, дзвінко На закурені будинки… Ці рядки з поезії М.Рильського: а) „Люби природу не як символ”; б) „Дощ”; в) „Осінь – маляр із палітрою пишною”. 7. Чим мотивував Олесь хлопчикам свою відмову ламати лід («Дивак» Г.Тютюнника)? а) він ще молодий; б) можна провалитися; в) не хоче замочити ніг. 8. Стає на захист хижака і намагається його вилікувати герой твору: а) „Лось” Є.Гуцала; б) „Дивак” Г.Тютюнника; в) „Сіроманець” М.Вінграновського. 9. Куди загнав вовк Чепіжного („Сіроманець” М.Вінграновського)? а) в ліс; б) по шию в озеро; в) на галявину. 10. У якій поезії М. Рильський використав прийом персоніфікації? (визначення персоніфікації є в підручнику на сторінці 191-192) 11. Поясніть заклик М. Рильського в поезії «Люби природу не як символ душі своєї, люби природу не для себе, люби для неї…” (як ви розумієте ці слова 12. Чого, на вашу думку, навчає оповідання «Дивак» Григора Тютюнника?

Були часи, коли держава власна, могутня і сильна залишалася тільки в мріях, бо ім’я українця залишалося синонімом раба, душа і серце якого не знали неба, а земля українська ставала оселею скорботи і горя. У жертву було принесено життя мільйонів мучеників – синів і дочок України. Це завдяки їм не згасла віра у праведну путь, не вмерла надія у світле майбутнє, не зміліла любов до України. Українська душа огненно заговорила устами Тараса Шевченка, висповідалась і утвердилася в надії, що прилине правда і настане день, коли «врага не буде супостатата, а буде син і буде мати, і будуть люде на землі».Дивною квіткою-ломикаменем, чарівною мавкою волинських лісів, мужнім голосом цілого народу прибула до духовної Вітчизни українців безсмертна Леся Українка. ЇЇ поезія стала і хлібом насущним, і високим небом. Вона не дала українському народові втратити віру на осягнення вершини у сонячній кроні неба України. Іван Франко вклав в уста свого Мойсея пророчі слова про Месію, Мету, Дух. Поет став провідником нації, а слово його творів «вічним революціонером», духом неспокою у сходженні на вершину. Так не вмерла українська душа, не загинуло слово, вистояв народ, щоб знову опинитися на роздоріжжі і обрати свою майбутню долю.І от ми стали на порозі Європи. Майбутнє нашої держави залежить від нас, молодих, тих, хто сьогодні ще за шкільною партою, а завтра будуватиме нову Україну, високоцивілізовану, демократичну, де пануватиме достаток для більшості людей, які цінуватимуть конституційні свободи, де сяятимуть вогнями чисті міста, а у селах щасливо працюватимуть на своїй землі люди.Чого нам не вистачає тепер? Напевно, любові для значної частини громадян до України.Що до Україні? Відповідь одна: патріотизм. Саме любов до рідного краю і свого народу можуть до нам подолати усі негаразди і, головне, навчитись відрізняти свободу від рабства, труднощі, породжені становленням молодої держави,від труднощів, породжених ворогами нашої свободи. Саме патріотизм зможе забезпечити зміцнення нашої державності.Тож хай не зміліє духовна криниця наших молодих сердець, а віра, надія і любов до збудувати нову Україну.

Існує думка, що розвиток електронної пошти веде до занепаду традиційного листування. Безумовно, надіслати електронного листа через Інтернет швидше та зручніше. Для цього не потрібно старанно виводити літери, перейматись за конверт і марки. Ще одна перевага – дешевість. А для спілкування з близькими достатньо навіть коротких смс у соціальних мережах. Цей занепад фантазії і сухість у листуванні у 2005 році захотів викоренити Пауль Магалхеєс (Paulo Magalhães), тодішній студент із Португалії. Він створив безкоштовний онлайн-проект, який згуртував всіх поціновувачів друкованих листівок, в тому числі й самого автора. Вже за кілька днів після створення проекту до нього приєдналось чимало користувачів, а за кілька років – й поготів. На сьогодні у проекті беруть участь більше 400 тисяч людей з 217 країн світу.

Кожен з учасників може випадковим чином обрати адресата і надіслати йому яскраву листівку, звісно, не електронну, а традиційну, «живу». Відповідь від іншого користувача передбачає такий самий сюрприз. «Тобі прийде листівка лише в тому разі, якщо ти надішлеш її сам. Тобто ти мені – я тобі, – пояснює киянка-посткросер Олена Орлова, яка стала нашим експертом з питань посткросингу. – Коли перша листівка доходить до свого адресата і успішно реєструється, лише тоді твоя адреса потрапляє в адресний пул і може бути витягнута кимось іншим».

Посткросинг – знахідка для філателістів і філокартистів (тих, хто колекціонує поштові листівки), що дозволяє за короткий проміжок часу зібрати неймовірну кількість найрізноманітніших листівок. Авторська листівка з Голландії, зображення гейш з Японії чи неймовірні краєвиди Лапландії – все це приправлене оригінальними марками та теплими словами. Щоразу маєш нове й несподіване.

 Труднощі ховаються в деталях

Здається, з концепцією посткросингу ми розібралися, але варто згадати і про його умови, продумані авторами задля справедливого обміну листівками. Зареєструвавшись на сайті www.postcrossing.com, людина отримує особисту сторінку, на якій може написати кілька рядків про себе, розповісти про свої уподобання, особливі прохання до посткросерів, наприклад, написати щось рідною мовою чи прикріпити більше марок. До своєї анкети (профілю) можна додати фотографію, яку буде завжди цікаво переглядати гостям вашої сторінки.

Один з найзахопливіших моментів – вибір пункту «Send a postcard» (надіслати листівку). На ваш запит програма сайту знайде одного з сотень тисяч користувачів, покаже його профіль та ідентифікаційний код, який треба вказати на листівці. Щоб догодити адресату, варто ретельно вивчити його анкету. Кожному особливо приємно отримати листівку, про яку мріяв. А скільки задоволення приносить факт того, що твою листівку оцінили, і вона стала шматочком радості для когось на тому боці планети! «Це подвійне задоволення, тому що я можу не лише порадувати самим фактом листівки, а ще й надішлю саме ту, яку хотіли б отримати», – ділиться враженнями вже знайома нам Олена Орлова.