Контрольна робота за творчістю М. Коцюбинського, Н. Бічуї Початковий і середній рівні 1.Поневолений український народ М. Коцюбинський у творі «Дорогою ціною» порівнює: А) з волом; Б) з туром; В) з конем; Г) з биком. 2. У плавнях пораненому Остапові довелося змагатися: А) з гадюкою; Б) з вепром; В) з вовком; Г) з диким собакою. 3. Події, описані у творі «Дорогою ціною», відбуваються на річці А) Дніпро Б) Десна В) Дунай Г)Буг 4. У творі «Шпага Славка Беркути» є всі вказані герої, КРІМ А) Юлька Ващука Б) Стефка Вуса В) Остапа Мандрики Г) Грицька Лопуха 5. Кульмінацією у творі Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» є: А) поєдинок на шпагах Юлька та Славка; Б) суд над Славком; В) привід хлопця, який назвався Беркутою, до дитячої кімнати міліції; Г) спізнення Славка на театральну виставу до Лілі. 6. У невинуватість Славка вірили: А) тренер, Лілі; Б) Стефко та Юлько; В) класний керівник і директор школи; Г) інспектор дитячої кімнати міліції, Надія Григорівна. 7. Установіть відповідність: Учинок Герой 1.Відсутність повноцінного спілкування з дорослими А) Лілі Теслюк 2. Протистояння брехні і правди Б) Стефко Вус 3. Самотність дитини В) Юлько Ващук 4. Віра у свій талант Г) Славко Беркута Д) Андрій Лопух Достатній рівень 8.Стисло опишіть, за яких обставин загинула Соломія (М. Коцюбинський «Дорогою ціною»

Відповідь:

Головні герої:  

Захар Беркут - тухольський старійшина, знахар, який вважає,що головне прожити життя чесно і віддано служити громаді

Син Захара - Максим Беркут. Це наймлолодший з восьми синів Захара. Він чесний, хоробрий, сміливий, наслідує ідеали свого батька.

Тугар Вовк - боярин, якому князь Данило Галицький подарував землі Тухольщини (хоча, по правді, він їх собі випросив у князя, а той і радий був спровадити  не зовсім надійного і вірного боярина подалі). Тугар сам виховує доньку Мирославу. Здається, це єдина людина у світі, яку він дійно любить. Він зверхній, гордий, пихатий, жадібний, підлий.

Мирослава - дочка Тугара Вовка. Дівчина, яку виховав лише батько, тому вона як справжній хлопчисько: смілива, рішуча, завзята, вперта. Але при цьому вона досить ніжна і жіночна,  і на відміну від батька чесна, віддана.

Бурунда - монгольський командир. Жадібний, жорстокий.

Коротко про що повість:  Події відбуваються весною 1241 р. у досить великому, свободолюбивому селі Тухля в Карпатах. Боярин Тугар Вовк ви є собі землі Тухольщини у Данила Галицького і намагається встановити тут свої порядки. Село, яке жило до цього дружно, вирішує вигнати боярина зі своїх земель. Розлючений Тугар, щоб помститися і приборкати непокірних,  приводить в село монгольський загін, пообіцявши ворогу швидкий і безпечений перехід через тухольський перевал. Захар Беркут розуміє, що якщо не дати бій, то монголи знищать на своєму шляху не лише Тухлю, але й усі сусідні села. Звичайні люди змушені пуститися на хитрість: віддати рідне село на поталу ворогу, але замкнути їх при цьому в гірській долині як у пастці і знищити. Навіть сили природи стають на сторону звичайних селян - високо у горах починається дощ і досить швидко невеличка річка, яка текла через долину, перегороджена тухольцями, перетворюється у ненажерливу і безжалісну, глибоку і стрімку ріку, в якій безславно потонув весь монгольський загін. Окремою лінією в повісті йде опис кохання Максима і Мирослави. Закінчується повість тим, що Тугар Вовк, рятуючи Максима від меча Бурунди, сам гине. Захар Беркут, якому прийшлося зробити нелегкий вибір : життя сина взамін життя громади, помирає. Але Захар ще встигає побачити і те, як громаді вдалося побороти ворога, і те, як пощастило вижити його синові Максимові, і те, що Максим і Мирослава, подолавши всі перепони, вирішують поєднати свої долі.

Пояснення:

Повість Ольги Кобилянської носить саме таку назву – «Земля» – тільки лише з тієї причини, що основним в ній є ставлення людини до землі, місце землі в житті людства і все те, на що готові люди, щоб отримати якомога більше землі. Після прочитання цієї повісті багато хто напевно задається питанням, добром або злом є земля. І це питання особливо актуальне в світлі того, на які страшні вчинки йшли люди заради того, щоб отримати землю.

У центрі історії Ольги Кобилянської знаходиться сім’я Федорчуків, вона представлена ​​батьком сімейства Івонікою, матір’ю Марією, а також двома синами – старшим Михайлом та молодшим Савою. Події повісті розвиваються драматично. Спочатку автор описує їх життя, розповідає про те, яким великим трудом далася Федорчукам можливість придбати землю. Пізніше автор розповідає про синів Федорчуків – ці молоді хлопці були різними. У той час як Михайло був працьовитим і слухняним, Сава почав спілкуватися з неблагополучною дівчиною Рахірою. Рахіра виступила підбурювачем, через неї Сава зрештою вбив Михайла. Молодший брат не хотів ділитися зі старшим спадщиною, хотів отримати всю землю тільки для себе, а тому й зважився на злочин братовбивства. Цілком зрозуміло, що батьки були вбиті горем. Івоніка Федорчук дізнався, що вбивцею Михайла був Сава, але не зміг зламати долю молодшому синові, а тому не повідомив про це владі.

Сумна історія наштовхує на деякі роздуми. Цінний ресурс землі, отримати яку так прагнули деякі люди, став причиною справжньої ворожнечі і навіть злочину. Не можна сказати, що Сава так любив землю, він не хотів на ній трудитися, але все ж він хотів її отримати і стати єдиним спадкоємцем. Тому він убив свого брата і приніс у родину таке горе, якого та ще ніколи не знала. Бажання отримання майна повністю затьмарило розум як Саві, так і Рахірі, яка намовила його на злочин. Любов Федорчуків до землі зіграла з ними дуже злий жарт.

Земля – ​​це благо, але не можна назвати це благо безумовним. Є більш важливі речі, ніж матеріальний достаток, який може бути забезпечений землею. Необхідно любити людину в цілому і своїх родичів зокрема. Ні в якому разі не можна ставити цінність землі вище цінності людського життя. Земля стає злом, якщо людина починає цінувати її вище за все інше. Це сталося і з Савою. Наймолодший з Федорчуків наплював на своїх близьких, вчинивши страшний злочин. Це нівелювало цінність землі, для Сави і інших членів сім’ї Федорчуків вона стала злом.