Яку оцінку отримав Олесь за свій малюнок?

Двійку, бо він намалював дятла а не горщечик

Шевченео подивився б на сучасне життя в Україні засмученими очима. Адже його люба Батьківщинонька страждає й досі, українці знову продовжують боротьбу за справедливість. Українські люди отримують низку приниження, оскільки змушені отримувати зарплатню, яка не відповідає їхньому труду. Вони намагаються звільнити з посад зажерливих чиновників які безсоромно обкрадають народ. Одним словом Шевченкові здалося б, що Україна, як і в його часи залишилась в такому ж критичному становищі. Він журився б про долю своєї матінки-землі...

Маруся Кайдашиха: «терлась коло панів і набралась від них трохи панства», «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.
«Вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем».

Із усіх героїв повісті найбільше мені сподобалась Маруся Кайдашиха, яка, на мою думку, змальована найдовершеніше. Вона якась реальна, жива, зрозуміла навіть у своїх негативних проявах. Це була "... вже немолода, але й не стара жінка, висока, рівна, із довгастим лицем".

Стосунки Кайдашихи з людьми, що жили поруч, складалися по-різному. Кайдаш і сини вже якось за час довгого спільного життя звиклись із тим, що вона у всьому верховодила, а от невісткам довелось і "випити й закусити".

Маруся — розумна людина і в кожній ситуації інтуїтивно відчуває, як треба поводитися. Наприклад, Довбишам, що багатші за Кайдашів, вона хоче продемонструвати свою вихованість. А от з бідними Балатами Кайдашиха не церемониться: "вона просто полізла за стіл і сіла на покуті, запишавшись та втираючи губи хусткою".