Який народ створив казку пенслик маляна​

Відповідь: Китай

Пояснення:

китай

Объяснение:

казка створена китайським народом

Фольклор (з англ. – народна мудрість, народне знання) є складовою частиною культури. Характерними його ознаками є колективність творення, масовість побутування, імпровізаційність у виконанні й багатоваріантність.Усна творчість народу багата своїм змістом, формами, жанрами: загадки, прислів’я і приказки, анекдоти, казки, легенди і перекази, билини, обрядова поезія (колядки, щедрівки, веснянки, купальські, жнивні та весільні пісні), думи, історичні та ліричні пісні і т. д.Календарна обрядовість виникла на основі виробничої діяльності людини, яка залежала від природи.В обрядових піснях відбивалися бажання наших предків домогтися доброго врожаю, мати велике господарство, міцне здоров’я за до магічних дій.Одним із найдавніших видів народної поетичної творчості вважають обрядову поезію. Розрізняють календарний (колядки, щедрівки, веснянки, купальські, жнивні пісні) та родинно-побутовий (весільні пісні, поетичні побажання при народженні дитини, голосіння) цикли.Календарна обрядовість виникла на основі виробничої діяльності людини.До обрядових пісень належать русальні пісні, що виконувалися на «русальному тижні» (кінець травня – початок червня), коли жито починало колоситися. У цей період весна переходила в літо (за язичницькими віруваннями). Люди прагнули вшанувати русалок, задобрити їх, щоб забезпечити високий урожай, уберегти поле від стихії, а людину – від хвороб.

Український фольклор налічує досить багато дум. усі вони по-своєму особливі і дуже цікаві. але серед них є одна, яка мені подобається найбільше. головними героями дум в основному виступають мужні, сміливі чоловіки, оборонці рідної землі, жінки зустрічаються дуже рідко. мене найбільше приваблює образ марусі богуславки з однойменної думи. ми бачимо перед собою молоду дівчину, полонену турецьким паном. у подібній ситуації багато б жінок не витримали, але не вона. маруся вижила, пристосувавшись до свого становища. можна сказати, що вона зрадила своїй країні, ставши дружиною турецького пана. але це не так. у житті їй випала складна доля, і смілива дівчина вирішила прийняти її такою, як вона є. якби вона так не зробила, то, може, і не змогла б урятувати невільників. прийнявши життя в полоні, вона розуміє, що назад немає дороги, що в україну вона більше не повернеться: та нехай мене, дівки-бранки, марусі, попівни богуславки, з неволі не викупає, бо вже я потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного! ми не знаємо, що сталося з нею після втечі невільників. можливо, пан її за це жорстоко покарав. але вона, незважаючи на це, врятувала полонених: вислухай, боже, у просьбах щирих, у нещасних молитвах нас, бідних невольників! проста українська дівчина маруся, забувши про себе, героїчно визволила невільників з турецького полону. тим самим вона заслужила собі вічну пам’ять і вдячність україни.