Твір-роздум на тему:"Шанс у житті людини" (новелла "Павутинка я вас ооччень

Г.сковорода у своїх творах показує та підкреслює інування щастя.

"Щастя ні віднебес ні від землі не залежить" і цей вислів Г.Сковороди є і справді правдивим..

ЩАстя для кожної людини своє,у когось матеріальні цінності важливіші і щастя полягає в грошах,в капіталі,а дехто бачить щастя абсолютно іншим.Для кожного воно різне.

Особливо питання щастя постає у пєсі Наталка полтавка,адже Наталка,попре усі негаразди,долаючи багато перешкод досягає свого щастя,вона не прагнула вийти за заможного чоловіка,вона вбачала щастя саме у любові, і тією любовю був ії Петро,.Наталка усіляко прагнула бути з Петром, і в цьому вона вбачала щастя,саме заради цього вона подолала усі перешкоди(надо что т добавить)

тож,щастя залежить від кожного з нас і тільки ми можемо досягти його,адже само по собі воно не приходить,дляя цього потрібно рухатись вперед,на зустріч щастю

 

Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. 

Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. 

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. 

А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. 

Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!