1. Жанр твору В.Дрозда ''Білий кінь Шептало''.2.Дія у творі ''Білий кінь Шептало'' відбувається за яких часів?3.Які особливості характеру поведінки має кінь Шептало?4.Як поводився кінь, щоб не виділятися і порозумітися із конюхом?5.Хто були предками білого коня?6.Як вчинив Шептало після втечі?7.Які проблеми порушено у творі ''Білий кінь Шептало''?8.Укажіть місце, в якому правив князь (''Місце для дракона'' Ю.Винничука9.Над чим працював пустельник?10.Хто навчив дракона розмовляти по-людськи?11.Що порадив дракон князю щодо доньки?12.Який талант проявився у дракона?13.Хто розповів князеві про дракона?14.Про що шкодував пустельник?15.Яка головна ідея повісті-казки Ю.Винничука'' Місце для дракона''?​

1. Оповідання.

2.застою 70 роки,20 століття.

3.

4.

5. Норовисті білі коні.

6.він на мить зрадів,але зрозумів,що прив'язався до Степана. Він вирішив що краще бути покірним та під

Объяснение:захистом. Він повернувся.

7. Втрата внутрішньої свободи,власного Я;

Духовне каліцтво і рабство.

9. Над літописом.

10.відлюдник.

Мені найбільше сподобався герой твору хлопець на і"мя Павлусь. у ньогої був дід Андрій, який привчав хлопця до лицарського ремесла. Навчав хлопця їздити на коні, кидати спис та внкар, орудувати шаблею та розповідав різні цікаві історії про їхні пригоди. ще в ньго були сестра Ганнуся, батько, мати і старший брат Петро, але він вже пішов на Запоріжжя. 

Якось у село ввірвались татари, запалили хати та почали ловити дітей. мати та дід хлопчини загинули, а Ганну та батька захопили у полон.

Павлусеві довелося виявити велику сміливість, витримку, кмітливість, щоб потрапити в Крим і знайти б урятувати сестру. У які б скрут ні обставини не потрапляв хлопець, він ніколи не втрачав почуття людської гідності, не зраджував християнської віри. Це до йому вистояти й досягнути мети, незважаючи на його молодий вік. 

В родині Павлуся усього було доволі, а Павлуся його рідні увесь час пестили і шанували. Вони виконували всі його бажання, не давали й волосинці з нього впасти. І виріс Павлусь опецькуватим гладким парубком з ніжними і білими руками, які ніколи не знали труду. Якось Павлусь серед ночі захотів меду, і щоб задовольнити його бажання, мати оббігала все село, щоб знайти хоч трохи, ледве випросила скриньку меду, прибігла додому, а Павлусь вже заснув. Саме через цю нічну біготню мати захворіла та скоро її не стало. Невдовзі помер і батько Павлуся, але у житті хлопця нічого не змінилося, бо за ним стали доглядати наймичка та наймит. Багатство так і йшло до Павлуся – у господарстві лад, прибуток зростає, навіть шинок відкрили з лавкою. Павлусь увесь час тільки спить та їсть, навіть повернутися з боку набік йому ліньки, навіть на вечорниці йти не хочеться.   Якось на свята сільські парубки забиралися піти пошукати скарб та запропонували і Павлусеві до їх приєднатися. Але той лише відмахнувся віх товаришів та сказав, що щастя не треба шукати, бо якщо Бог дасть, то кине його навіть у вікно. А хлопці так нічого і не знайшли, окрім дохлого тхору. Тоді вони жартома вкинули його у вікно Павлусевої хати. Але й тут щастя не оминуло парубка, бо з того тхору висипалося багато дукатів. На це Павлусь відреагував спокійно і сказав, що так воно і сталося, що Бог закинув йому у вікно ще більше щастя. Везло Павлусю і в подальшому житті – знайшлася гарна дівчина, вони одружилися, у них народилися гарні дітки і жили вони в злагоді і добробуті.