Вибрать не правельне твердженя ф образи прометеята орла противостоять один одному б посиланя до основняненка написано в стили романтизму г у твори и мертвим и живим и не народженим змальовано панив словянофилив какой правильний ответ

Одне з найбільш неприємних занять, яким змушена займатися кожна людина – це хворіти. Хворіти ніхто не любить, тому що це робить тебе слабким, порушує твій звичайний розпорядок дня, вириває з суспільства і не дозволяє домагатися поставлених цілей. Крім того, від хвороб іноді вмирають. Втім, помилково вважати, що самими неприємними хворобами є фізичні хвороби. Існують також і духовні хвороби. Їх особливість в тому, що від них дуже важко вилікуватися, деякі хвороби духу заважають людині жити, розвиватися, бути щасливою і рухатися вперед назустріч мрії. У той же час слід зазначити, що категорія духовних хвороб є досить суб’єктивною, кожна людина вкладає в неї різні розуміння. У цьому творі я перерахую те, що саме я вважаю хворобами духу.Як мені здається, однією з найбільш серйозних хвороб духу є невпевненість у собі. Вона має безліч проявів, але, як правило, людина, яка не впевнена у собі, не може повірити в те, що вона здатна зробити те, що здається їй важким. Це може бути досягнення певного результату в навчанні, спорті або духовному житті. Крім того, невпевненість у собі може виявлятися в невпевненості в тому, що людина гідна певних благ чи переваг, які існують в світі. Набагато краще, якщо людина адекватно оцінює свої сили, знає свої сильні сторони і недоліки. І якщо щось дійсно є її перевагою, вона використовує цю якість для того, щоб зробити світ навколо себе краще і поліпшити деякі власні особисті справи.Наступною серйозною хворобою духа є страх. Звичайно, страх – це природне почуття кожної людини, тільки дурні ніколи його не відчувають. Втім, іноді люди бояться чогось абсолютно нормального. Наприклад, у деяких випадках людина боїться звернутися до іншої людини з будь-якої причини або зробити щось для покращення свого життя. Як не дивно, але такий страх може долати людину роками, і це буде приносити людині величезної шкоди.Таких хвороб духу існує просто безліч. Кожна людина може навести кілька своїх. Втім, всі вони мають дещо спільне і дуже важливе. Спільним між ними є те, що від них дуже важко позбутися. Дух людини формується в ранньому дитинстві, надалі він зміцнюється, розвивається, але деякі хвороби духу можуть бути притаманні особистості протягом усього життя. І тоді вони будуть висмоктувати з людини життєву енергію і сили. Саме з цієї причини їх потрібно якомога раніше виявляти і боротися.

Історія українського народу була позначена постійною невпивною боротьбою за своє існування, за свою волю та право самостійно визначати свій подальший розвиток. Тільки наприкінці ХХ ст. ми змогли жити у незалежній країні. Та зараз знову на нашу волю хочуть накинути кайдани.
За часів Шевченка Україна, була колонією Російської імперії. Щоб тримати у покорі своїх підлеглих , необхідно було придушувати будь-які спроби самовизначення. Якщо людина усвідомлює свою індивідуальність, неповторність, як правило, вона прагне позбутися чужої влади над собою. Звісно, що поет усе це розумів, як тепер кожен із нас, хто любить свою Батьківщину.
Проте наш час і час Шевченка, дуже схожі. В  творах Шевченка чітко видно, що його дратує несправедливість, жорстокість, непомірні амбіції Російської імпеперіїї, які маскуються християнською турботою. Він відверто глузує з тих, хто, прикриваючись милосердям, знищує найкращі здобутки чужої культури:
чого то ми не вмієм?
І зорі лічим, гречку сієм,
Фрацузів лаєм. Продаєм
Або у карти програєм
Людей...не негрів...а таких
Таких хрещених...но простих.
Слід зазначити, що критика Шевченка спрямована не стільки проти катів, скільки проти тих, хто терпляче зносить це катування. Треба подолати страх у душі, осягнувши героїчну боротьбу лицарів минулого та лицарів сучасності. А подолавши страх, вперто й впевнено боротися за свою волю.
Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде
Настане суд, заговорить
І Дніпро, і гори
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших... і не буде
Кому помагати
Одцурається брат брата
І дитини мати.
Час Шевченка, знов настав. Я розумію його, як ніколи. Наш обовязок - зробити все можливе для того, щоб стали пророчими шевченківські рядки:
І забудеться срамотня
Давняя година
І оживе добра слава,
Слава України...
Как то так.