Джип — звичайний хлопчик, тому що:
Побачивши незвичайну вітрину, взяв батька за палець і потяг до неї.
У нього очі розбіглися, побачивши таку кількість чарівних речей.
У звичайній крамниці він відразу поспішав до прилавку.
Джип був дуже схвильований; дивлячись на чари, щиро захоплювався.
Радіє олов’яним солдатикам, грається ними.
Джип – вихований хлопчик. Він довірливо і чемно звертався до продавця. А побачивши таку кількість іграшок був стриманим і не набридав благанням купити щось.
«Хлопчик говорив дуже мало, але очі його були промовисті. Багатозначними були і його руки, що тримали біля грудей покупки. Джип стояв невимовно схвильований».
Повернувшись додому, Джип не перестає вірити в дива, і тішиться отриманим подарункам.
«Він не був наляканий, не був розгублений; його просто страшенно тішило те, як минув день …»
Краса внутрішнього світу Джипа безмежна. Він не лише сам вірить у дива, а й може дарувати їх іншим. Саме Джип є головним героєм, адже завдяки йому: крамниця перестала бути міражем, і батько побачив чари, в які давно перестав вірити.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Який розділ повісті є найліричнішим і закінчується гіперболою --- І здригнулася планета земля? А) "ВІтька + Галя". Б) "Ой співали цвіркуни, заливалися..." В) "Творчі муки Федька Котигорошка". Г) "Серенада".
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.