Місце перебування полоненого сіроманця

Сіроманець переховувався від переслідувачів на полігоні.

ответ:Сіроманець ховався на полігоні

От і виришив Дмитрик сам іти до Львова і шукати козацького ватажка І. Сірка . Ішов по всьму світу , і все таки знайшов .Він жив в лісі біля дуба . Іван Сірко звернувся до Дмитрика " Що шукаєш хлопче ? "Дмитрик сказав - " Шукаю ватажка Івана Сірка ! Сірко сказав " Це я , великий отаман Сірко ! Дмитрик запитав - " Я з другом посперечався . Я кажу . що за отамана Сірка були в козаків підводні човни . А він не вірить ... Сірко усміхнувся " Молодець що запитав . Так , були . Я пам *ятаю , як ми непомітно підкрадалися до ворога . Сірко розказав все про молодість , свої битви .

Мама лагідно торкнулася плеча Дмитрика і каже " Вставай сонько в школу час ! "Дмитрик викрикує " Мамо , мамо я такий сон бачив ! " . Дмитрик все розповів про козаків , про зустріч зі Сірком . Мама відповіла " Такі сни сняться лише розумним і обдарованим діткам . Дмитрик радісний пішов у школу...

ответ:На мою думку, можна виправдати крадіжку Михайлика. Слова матері «то й добре, синку, що давав» вказують на те, що вона пишається хлопцем.

Звичайно, красти не можна, до того ж усе таємне рано чи пізно стає відомим. Родичі, котрі змушені важко працювати, не схвалювали захоплення хлопчика до читання, а крадіжка здавна вважалась великим гріхом. Хитрий та корисливий Юхрим Бабенко спонукає хлопця до поганого вчинку. Щоб прочитати книгу, Михайлик без відома бере гарбузове насіння, яке відклала мати для посіву. Коли хлопчик повернувся додому, разом зі щавлем «із кишені вилетіли дві гарбузові насінини і впали на долівку». Проте хлопчик «не побачив гніву на … обличчі» матері. Вона на той час уже знала, що її насіння Михайлик не пошкодував для голодної дитини з Херсонщини: «Я догадалася, що це ти, збитошнику, але нічого їй не сказала». Навіть мати «зітхає і гладить рукою мою нерозумну голову…», виправдовуючи крадіжку з насінням, яке завжди «в її устах і душі …було святим словом».

Объяснение: