Написати твір- міркування на тему : "Рушник для українців не тільки предмет побуту"( використовуючи поезію Малишка " Пісня про рушник"

ответ

а як реліквія

Объяснение:

тогошо так

План твору «Гуси-лебеді летять» М. Стельмаха

Пропонуємо вам приклад детального плану до кожного розділу чудової автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»

Розділ 1

1. Над селом летять лебеді і приносять на своїх крилах весну. Розповідь діда про золоті ключі сонця.

2. Михайлик розповідає про прогулянки без чобіт та кару від бабусі.

3. Зустріч з дядьком Себастьяном

4. Читання листа від батька

5. Прогулянка до лісу з Петром

Розділ 2

1. Роздуми про майбутнє хлопчика

2. Любов Михайлика до читання та книг

3. Книжечка "Три торби реготу" та батькові родичі

4. Юхрим Бабенко і «Пригоди Тома Соєра». Гарбузове насіння.

Розділ 3

1. Починається літо

2. Наймичка Мар’яна

3. Якимiвська загорода

4. Зустріч з Любою

5. Про діда та бабусю

6. Чарівний сон

Розділ 4

1. Вітряки

2. Читання незрозумілої Космографії

3. Мати дбає про майбутнє сина

4. До дядька Себастьяна

Розділ 5

1. Розмови з дядьком Миколою

2. Полювання на гриби

3. Книга «Тарас Бульба»

Розділ 6

1. Вечори з дядьком Себастьяном

2. Порфирій повертається додому

3. Скарга Юхима Бабенка

4. Характеристика дядька Себастьяна

Розділ 7

1. Нічна прогулянка з дідом

2. Хвороба та смерть діда Дем’яна

3. Бабуся також захворіла

4. Похорон бабусі

Розділ 8

1. Михайлик сумує за померлими

2. Люба – справжній друг

3. Приїзд батька

4. Вирішено - Михайлик піде до школи

5. Нові чоботи

Розділ 9

1. Театральна вистава

2. Дядько Себастьян знову допоміг

3. На виставі

4. Мар’яна поїхала з коханим

5. Михайлик йде до школи

Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=1026#ixzz4Rm28vv7L

Немає друзів… всі якось зникли… Немає коханого… сильно посварились… Немає нікого поруч, щоб підтримати неважливим, але так потрібним словом. Здається весь всесвіт проти мене. За спиною відчуваю теплий рідний погляд. Це мій янгол-охоронець. Це – моя мама. У кожного є на небі свій янгол-охоронець, а у мене він є на землі. Мама завжди охороняє мене від негод, небезпеки й зайвих проблем, скидаючи на свої ніжні й тендітні плечі важкий тягар сучасного буття. Вона ніколи в житті не залишить мене. Вона підтримає, до врятує. Життя своє віддасть за своє єдине дитя. Коли важко на душі, коли серце крається і розум тьмяніє від смутку тільки мама може зрозуміти, приголубить, приласкає і пораду слушну дасть. І все стає світліше, наче світ змінився на краще. У мами темне коротке волосся, карі очі, сповнені переживань і гордості за рідну дитину, чорні брови, які підкреслюють сяйво рідних очей, теплі й ніжні руки, які не одну ніч колисали мене на руках. Всі кажуть, що ми схожі як дві краплі води, просто вона трошки нижча за мене. Та все одно ми різні і наші смаки, розуміння, погляди на життя… мама моя наче вогонь: гаряча, запальна, яскрава, а іноді буває небезпечною (коли свариться зі мною). Інколи мені здається, що мама, у віці вже не характерному для такої риси, сповнена юнацького максималізму й романтики, вона й досі вірить у казки та чудеса.