Степан Губнієвський -автор твору ?

ответ:козак

Объяснение:

Мета вчителя української літератури : вчити учнів відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, виразно читати поезії, знаходити в них епітети, порівняння метафори; виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва; розвивати уміння висловити власні відчуття, емоції.
Мета вчителя історії : розширити знання учнів про історичну постать Т. Шевченка; поглибити знання учнів про українське село ХІХ ст.; формувати вміння виділяти головне, розвивати діалогічне мовлення, розширити кругозір; виховувати толерантність, патріотизм.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, “Кобзар” Шевченка, портрет митця, учнівські ілюстрації до поезії, роздруківка репродукції картини Т. Г. Шевченка “Селянська родина”, виставка книг Шевченка і про Шевченка, пісня «Садок вишневий коло хати», презентації : «Садок вишневий коло хати», «Кирило-Мефодіївське братство»
Учні повинні знати: ідейний зміст поезії «Садок вишневий коло хати», особливості виразного читання пейзажних віршів.
Учні повинні вміти: виразно читати поезію; досліджувати в ній образи, розкривати їхню роль; відтворювати настрій пейзажної поезії; описувати власні почуття, викликані прочитаним, порівнювати різні види мистецтва, робити висновки.

Ух, як піднімається вітер! які темні важкі хмари йдуть зі сходу! чується грім. блискавки на обрії б'ють прямо в землю. іде гроза грози влітку особливо сильні, і не знаєш чого від них чекати. вітер підсилився. дерева гнутися. починає темніти, хмари закривають сонце. гуркіт грому й через кілька секунд починають блискати блискавки ще один гуркіт грому й пішов сильний дощ. блискавки ще більше почали блискати з усіх боків. бах! блискавка вдарила в старий високий дуб. він затріщав, але зумів устояти. скільки століть він переживає такі грози молоденькі берізки гнутися до самої землі. вітер так хоче показати влада над ними. важкі хмари нависли над самою землею, що несуть вони із собою? ще один гуркіт грому й пішов град. великі крижини почали падати снеба. під таким градом ніхто не встоїть. пари мінут і град припинилася, затих і вітер, немов зрозумів, що тут він неспроможний і вирішив здатися. важкі темні хмари розсіялися, немов нагулявшись удосталь, вирішили відпочити але вони ще сюди обов'язково повернутися. засяяло сонце, а на обрії з'явилася веселка. веселка сповістила про те, що бура пройшла, і можна тепер побігати по мокрій траві й теплих калюжах. ах, як свіжо й легко дихається після грози земля умилася, стала чистіше й світліше.