Контрольна робота творчість п.куліша марка вовчка​

А де контрольна робота?

За легендою, чупакабра вбиває тварин  і висмоктує їх кров. Чупакабра часто стає героєм художніх фільмів, серіалів, книг і мультфільмів. Перша зустріч людини з загадковою твариною чупакабра відбулася в 1975 році в Латинській Америці. Однак чудовисько напало на маленьких свійских тварин, проте, він не хотів би їх їсти, а лише смоктав кров. На шиях нещасних жертв, як правило, були дві акуратні дірки. Це трапилося коли на одній із ферм за одну ніч загадковим чином загинули всі кури, в яких не залишилося ні краплі крові. Вважається, що чупакабра полює вночі і нападає на свійських тварин, висмоктує кров і зникає.

Найпоширеніша версія щодо зовнішнього вигляду чупакабри: зріст її до півтора метра , морда тупа, тіло без чітких форм, довгі пазурі. За свідченнями «очевидців», чупакабра — великий монстр заввишки 130—150 см, на ногах якого по 3 великі пальці з довгими кігтями, тіло як у велетенського вовка без шерсті, але з товстою сіро-коричневою шкірою, чотири ікла в пащі довжиною 5 см, очі яскраво-червоні. Дехто описує цю істоту як двоногого динозавра, чи вказує на подібність з кенгуру. Чупакабрі приписується здатність змінювати свій колір.

Урядова комісія, провівши розслідування, не змогла знайти ні слідів істоти, ні самого звіра, ні доказів містифікації

Кіноповість "Зачарована Десна" — багатоплановий, багатопроблемний твір. Але над усім цим возвеличується образ природи, проблема стосунків людини і природи, благотворного впливу її краси на душу людини, особливо дитини. Недаремно ж О. Довженко назвав кіноповість іменем своєї улюбленої ріки дитинства. Епітет же "зачарована" несе в собі велике оціночне й емоційне навантаження, налаштовує на незвичайний мінорний у поєднанні з мажорним лад.

Так зачарувала письменника, "дівиця Десна", що він на все життя залишився в душі "здивованим маленьким хлопчиком з широко розкритими зеленими очима". Саме це спілкування з природою до розвитку в нього оригінального світовідчуття, збереженню свіжості почуттів і в зрілому віці, вмінню бачити "зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах" і правдиво відтворювати життя в усіх його проявах. "Благословенна ж будь,— звертається митець до ріки,— моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя".

Пізнання природи почалося у малого Сашка з дослідження власного городу, який "до того переповнювався рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому". У густому тютюні, квіти якого цвіли "поповими ризами", діти ходили, як у лісі, там же вони "пізнали перші мозолі на дитячих руках".

"...Любив пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі. Любив плескіт води весняної. І жаб'яче ніжно-журливе кумкання в болоті, як спадала вода весняна".

Думаю так