Українська література. 9 клас. Тематична контрольна робота №5 Творчість Т.Г.Шевченка періоду "трьох літ" (1843-1845 Творчість перед засланням і після заслання (1847-1861). І рівень 1. Використання художнього прийому сну в однойменній поемі Т.Шевченка дало авторові змогу: а) уникнути розкриття гостро-соціальних проблем; б) звільнити себе від потреби розкриття реальної дійсності; в) показати всю панораму суспільного життя Російської імперії ХІХ ст. та перейти від конкретики до найвищого узагальнення; г) передати настрій і почуття героя, свій внутрішній психологічний стан, а також висловити власні думки щодо існуючої соціальної несправедливості. 2. З’ясуйте ідейну, композиційну та художню роль сміху у творі Т.Шевченка "Сон" ("У всякого своя доля..."): а) розважання, відволікання від надто серйозних проблем; б) прийом знищення, заперечення, гострого висміювання й глумління над світом насильства і зла (сатира); в) дотримання традицій бурлескно-травестійного жанру; г) традиційний прийом для української літератури. 3. В історичній, соціально-політичній поемі Т.Шевченка "Єретик" зображено: а) події європейського середньовіччя, інквізицію; б) часи Київської Русі, перших християн; в) історично-достовірні події гуситської війни наприкінці XIV- на початку XV ст. та чеського реформатора і проповідника Яна Гуса; г) сучасне Т.Шевченкові життя чеського народу, який так само, як і український боровся за своє національне визволення. 4. У кінці поеми "І мертвим, і живим..." Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата, – Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати Т.Шевченко звертається: а) до своїх родичів; б) до узагальнюючого образу християнських братів; в) до селян-гречкосіїв, вихідцем з яких був сам поет і проблеми яких добре знав; г) до вчених земляків-псевдопатріотів, аби вони об’єдналися із власним народом і перейнялися його болями, інтересами. 5. Вкажіть, у чому виявляється гуманістичне звучання поеми Т.Шевченка "Наймичка": а) у зображені жінки, яка, попри всі конфлікти суспільства, змогла достойно прожити життя у родині, виховуючи дитину; б) у глибокому розкритті складного образу жінки-матері - міри трагізму її долі та духовної величі та натури; в) у чуйному ставленні до людей та детальному описі сільського родинного життя; г) у пафосному звеличенні подвигу жінки-матері. 6. Розумінню художнього світу Т.Шевченка у повісті "Художник" сприяє: а) наявність автобіографічного матеріалу і суспільних те естетичних поглядів Т.Шевченка; б) пошук нової форми, що буде в подальшій творчості автора; в) результат тривалої перекладацької практики поета і спроби засвоєння європейських здобутків у жанрі повісті; г) трансформованість до прозового жанру системи образів-символів поета.

Відповідь:

У книзі описано долю чотирьох головних героїв – Славка Беркута, Юлька Ващук, Лілії Теслюк та Стефка Вус. На долю цих підлітків випали неабиякі випробування, які зробили їх дорослішими.  Кожен з цих образів є складним та багатогранним, зі своїм минулим. Юлько Ващук був відмінником і талановитим художником але він почувається дуже самотнім, це відмежовує його від інших, знищує зсередини. Хлопцю дуже складно знайти себе у цьому світі без підтримки дорослих та однолітків, його талант не має прихильників. Внутрішній стрижень Юлька загубився поміж історичних епох, що той вивчає, та людей, які йому байдужі. Він заздрить іншим, бо вважає що їх життя є простішим, ніж його. Це заважає йому спілкуватися навіть з найкращим другом Славком Беркутом. Такий важкий психологічний стан підлітка породжує жорстокість, він навіть вирішує підмовити інших дітей побити Славка, коли той буде йти додому з тренування.  А коли його задум провалився і Юлько потрапив у міліцію то назвався іменем Славка, чим завдав багато проблем тому. Ми можемо лише здогадуватися чи стане на правильний шлях підліток…

Пояснення:

Сильним є двобій Славка і Юлька. Звичайно Юлько ніколи не тримав шпаги в руках, та Славко хотів хоча б раз у житті побачити кращого за себе переможеним. Цей двобій був не боротьбою образи та заздрості, він є втіленням величезного непорозуміння між людьми. Шпага Славка зламалася, поранивши Юлька. За цю помилку Славко поплатився, коли його звинуватили у злочині, якого він не робив. Коли суспільство майже відвернулося від нього, він витримує цю самотність і врешті чує від друзів заповітне : «Ми тобі віримо». Завдяки своїй внутрішній силі Славко зміг знайти вихід у цій безнадійній ситуації. А Юлько за свою підлість покарає себе сам, так як він зробив це у випадку з розчаруванням у рідних. Та чи знайде він у собі сили, щоб покаятися, зізнатися?  Книга є дуже психологічною, люди самі вправі вирішувати та нести відповідальність за свої вчинки. Лілія Теслюк росте талановитою, доброю, розумно. Вона є людиною настрою і завжди перебуває у центрі уваги. Любить хвалитися успіхами, досконало знає англійську. Вона готова ділитися своїм життєвим досвідом з іншими та і у її життя є проблеми. Одна з них – спілкування у колективі. Ліля першою прийшла на до Славкові, незважаючи на давню образу та конфлікт. У дівчини творча натура, одним з її талантів є балет і у тренуваннях Славка вона вбачає тільки фізичний розвиток. Пізніше вона розуміє, що у бойових мистецтвах є важлива світоглядна філософія, це допомагає їй знайти повноцінне спілкування і супутника життя. Стефку Вус не пощастило в житті, його батько випивав. Він виховується вулицею, не має друзів і поступово стає на шлях злочинного життя. Але у книзі Стефка описують не як хулігана, а як самотнього підлітка. Це спонукає читача по-іншому дивитися на подібних людей. Доки була жива бабуся,Стефко був щасливий, та коли її не стало провідником у світ стала старенька вчителька. Тепло її розігріє добре серце хлопця.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/shpaga-slavka-berkuti-stisliy-perekaz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Думи — це ліро-епічні твори на історичні й соціально-побутові теми, які виконуються речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Думи мають специфічну, властиву тільки їм художню організацію. Зазвичай дума має зачин (заспів, «заплачку») і традиційну кінцівку (славослів’я). Між цими складовими тексту думи й міститься розповідна частина з усіма елементами, властивими епічному сюжету — зав’язкою, розвитком дії, кульмінацією, розв’язкою. Розповідь у думах докладна й повільна, нерідко використовуються повтори, які допомагають краще запам’ятати твір і виділити в ньому найсуттєвіше. На відміну від історичних пісень, думи не поділяються на строфи, натомість складаються з мовних тирад8 (періодів) із різною кількістю рядків, причому кожна тирада формулює окрему завершену думку.

У поетичній мові народних дум поширені постійні епітети, які майже завжди стоять при тих самих словах. Маруся Богуславка - саме така.