osnickyi
?>

Твір на тему людина здається що вона змінює події проте іноді події змінюють людей​

Украинская литература

Ответы

SVETLANAluiza1534

Коли людині не подобається ситуація, яка склалася в житті, вона починає змінювати її. Можливо перестає спілкуватися з деякими людьми, але знаходить нових, залишає одне хоббі, але знаходить інше. Людина таким чином намагається змінити світ навколо себе, змінити своє скрутне чи навпаки - хорошо становище. Але в ході цих змін, людина може не помітити що змінюючи подіїї, події починаються змінювати її. Так виходить незавжди, але таке буває. Ці зміни можуть відбутися в кращу сторону для самої людини, а можуть і в гіршу сторону. Це залежить від того, хто оточує людину, чим вона займається та цікавиться, які в неї пріоритети та амбіції. Зміни - типово для людини, але не завжди вона робить ці зміни. Світ також вносить свої зміни в життя кожної людини.

сергей1246
Символ життя й Батьківщини
(за поезією А. Малишка «Пісня про рушник»)
Поезія А. Малишка «Пісня про рушник» нагадує мені монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб висловити любов до рідної матусі, подяку за її любов і турботу:
Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала.
Вражає те, як авторові вдалося у невеликому за розміром творі вмістити стільки тепла та ніжності до найріднішої у світі людини. На життєвих дорогах героя супроводжує вишитий матір'ю рушничок, який став його оберегом, додавав сил, наснаги у важкі часи, бо
...на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої.
На українських рушниках зазвичай широка гама кольорів, але переважають у них два кольори: червоний і чорний. Здавна відомо, що червоний означає любов, а чорний — печаль. Бо саме з таких складових, як любов і щастя, радість і журба, злети й падіння складається людське життя. Ці почуття органічно поєднуються, переплітаються, як нитки на маминому рушничкові.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов.
Читаючи вірш, ми розуміємо, що поет любив свою матір, свій рід, свою Україну. Мені здається, що рушник для ліричного героя є своєрідним символом «українськості»: адже у ньому закодовані найрідніші для кожного українця поняття. Недарма «Пісня про рушник» стала народною, її люблять і часто співають. Думаю, що її дуже важко перекласти на іншу мову.
Мені дуже подобається «Пісня про рушник» своєю ліричністю, задушевністю, теплом, мелодійністю. А ще тому, що змушує замислитись над вічним, оспівує найпрекрасніші почуття: любов до батьківського дому, до рідного краю, до матері. Думаю, ця пісня завжди чаруватиме слухачів своєю неповторною красою.
Manyaya

Остап і Соломія не просто не згодні терпіти муки кріпацтва, але й не здатні: їхня людська гідність постає проти антигуманного світу. Важливо розуміти, від чого тікають герої, із чим вони борються. Для них неприйнятний не стільки формальний бік кріпацтва: важка праця, відсутність вибору, скільки його внутрішній «філософський бік»: пригнічення людської гідності, поневолення духу.

Справді дорого обходиться воля нашим героям. Тікаючи, вони постійно стикаються з новими перепонами на їхньому шляху до свободи, на них чатують смертельні небезпеки, але це не зупиняє їх. Бо свобода важить для них більше, ніж життя. Бо життя під ярмом кріпацтва є існуванням, тільки марнуванням безцінного часу.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Твір на тему людина здається що вона змінює події проте іноді події змінюють людей​
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*