Іван Франко – «Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє…»
Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, Дзвонить пісеньку жайвороночок, Затонувши десь в бездні-глубіні Кришталевого океану… Встань, Встань, орачу! Вже прогули вітри. Проскрипів мороз, вже пройшла зима! Любо дихає воздух леготом; Мов у дівчини, що з сну будиться, В груді радісно б’єсь здоровая Молодая кров, Так і грудь землі диха-двигаєсь Силов дивною, оживущою. Встань, орачу, встань! Сій в щасливий час золоте зерно! З трепетом любві мати щирая Обійме його, Кров’ю теплою накормить його, Обережливо виростить його. Гей, брати! В кого серце чистеє, Руки сильнії, думка чесная, – Прокидайтеся! Встаньте, слухайте всемогущого Поклику весни! Сійте в головах думи вольнії, В серцях жадобу братолюбія, В грудях сміливість до великого Бою за добро, щастя й волю всіх! Сійте! На пухку, на живу ріллю Впадуть сімена думки вашої!
vbg238
07.04.2022
Подивись, хлопчик, на мене. Подивись. Всередині немає вже живого місця. Згадай, любий, як колись ти вирвав моє серце звідти.
Ти все забув, неначе це був сон. А я все пам'ятаю, до деталі. Пам'ятаю лікарні, крики, декілька ікон... І вірші перші для тебе пам'ятаю.
Я не змогла забути холод твій, який здавався для мене сонячним промінням. І ті щоденні мої молитви за твою долю, щастя, сміх... Божевільна.
Я не люблю писати подібні віршІ, бо не для мене ця романтика, це не моє. Та просто пам'ятай, що більше ніхто не забере в мене тебе.
Не раз казала, що більше не для мене, забула, начебто, вже відпустила. Що-що, а брехня в мене натхненна. Ти ж перший, хто подарував й відрізав мені крила.
dimalihachew
07.04.2022
Ви вірите, що «у природи нема поганої погоди»? Що в кожної пори є свої неповторні зваби й принади? Навіть сувора зима привітна своїми білими снігами і збадьорюючими морозцями. Спробуймо ж помітити привабливе у місяця, який стоїть на зламі осені й зими, – листопада. У листопаді постійно міняється погода:то дощ паде, то сонце світить. Коли йде дощ, то не сильно хочеться виходити на вулицю. Але є і свої плюси в цій погоді. Можна сісти на вікно і почитати книгу. А коли дожь закінчиться, то так приємно вийти на вулицю і подихати свіжим повітрям.А коли світить сонце, можна вийти в парк на прогулянку. Загалом, немає поганої погоди. І я в це вірю.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишіть будь ласка швидко потрібно вірш івана франка про природу ( на 5 стовпчиків)
Гріє сонечко!
Усміхається небо яснеє,
Дзвонить пісеньку жайвороночок,
Затонувши десь в бездні-глубіні
Кришталевого океану…
Встань,
Встань, орачу! Вже прогули вітри.
Проскрипів мороз, вже пройшла зима!
Любо дихає воздух леготом;
Мов у дівчини, що з сну будиться,
В груді радісно б’єсь здоровая
Молодая кров,
Так і грудь землі диха-двигаєсь
Силов дивною, оживущою.
Встань, орачу, встань!
Сій в щасливий час золоте зерно!
З трепетом любві мати щирая
Обійме його,
Кров’ю теплою накормить його,
Обережливо виростить його.
Гей, брати! В кого серце чистеє,
Руки сильнії, думка чесная, –
Прокидайтеся!
Встаньте, слухайте всемогущого
Поклику весни!
Сійте в головах думи вольнії,
В серцях жадобу братолюбія,
В грудях сміливість до великого
Бою за добро, щастя й волю всіх!
Сійте! На пухку, на живу ріллю
Впадуть сімена думки вашої!