І так заридати, щоб зорі почули(метафора), (разом це речення - гіпербола)
Щоб люди вжахнулись на сльози мої.
Пояснення:
allo22-27
04.06.2023
У повісті розповідається про події XIII ст. серед Карпатських гір У квітучій долині, де лежить мальовниче село Тухля. Жителі його становлять дружну громаду миролюбних трудівників. На чолі громади стоїть Захар Беркут — вже старий мудрий чоловік. Громада живе вільним, незалежним життям, але ось у долині з’являється боярин Тугар Вовк, який прагне підкорити тухольців своїй владі. Але ті не хочуть підпорюватись та стають на оборону своїх прав. Громада вирішує вигнати Тугара Вовка з Тухольщини. На Руську землю в цей час вдираються монгольські полчища. Ось вони вже підступили до Карпат. Підступний боярин вступає в змову з монголами, щоб вони до йому підкорити волелюбну громаду. За це він обіцяє провести ворогів через гори. Разом з боярином у монгольський табір потрапила і його донька Мирослава, яка, на відміну від батька, пройнялася глибокою повагою до тухольців та покохала молодшого сина Захара Беркута — Максима. Під час першого бою з монголами частину юнаків було перебито, а Максима взяли у полон. Захарові Беркуту наснився дивний сон. <...> "Здавалось йому, немов нині їх щорічне свято Сторожа (назва великого кам’яного стовпа-вартового), і вся громада зібрана довкола каменя при вході тухольської тіснини: дівчата в вінках, молодці з музикою, всі в празничних строях. Оце він, найстарший віком у громаді, перший наближається до святого каменя і починає молитися до нього. Якісь таємничі, тривожні, болючі почуття опановують його серце під час молитви; щось щемить у нього в глибині душі — і сам він не знає, що таке. Він молиться гаряче, по двох-трьох словах звичайної молитви він відступає від стародавніх, звичаєм усталених зворотів; якась нова, гарячіша, пориваюча молитва плине з його уст; уся громада, потрясена нею, паде ниць на землю, і він сам робить те саме. Але слова не перестають темно робиться кругом, чорні хмари покривають небо, громи починають бити, блискавиці палахкотять і облітають увесь небозвід осліпляючим огнем, земля здригається — і разом, звільна перехиляючись, святий камінь рушається з місця і з страшенним лускотом валиться на нього". <...> Захар Беркут намагався зрозуміти значення свого сну, але то було важко. Однак швидко його передчуття справдились. Батько дізнається, що разом з іншими юнаками загинув його син. Він збирає всю громаду, щоб вирішити, як протистояти монголам. Він пропонує людям не просто відбити ворога від своєї Тухольщини, а й взагалі знищити. Однак як це зробити, ніхто не знає.
steam22-9940
04.06.2023
Поезія Дмитра Павличка "Два кольори" сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова щоб висловити свою любов до матері, щоб висловити подяку за її любов і турботу. Я вражена тим, як авторові вдалося у невеликому за розміром творі вмістити усе життя ліричного героя від того часу, коли він "малим збирався навесні піти у світ незнаними шляхами", до того, коли йому "війнула в очі сивина". Та на всіх життєвих дорогах супроводжувала героя вишита матір'ю сорочка, яка, я думаю, і захищала його, і додавала сил, наснаги у важкі часи. Пісня "Два кольори" стала народною, її люблять і часто співають. Ця пісня є дійсно українською. Мені здається, що її дуже важко перекласти іншою мовою, бо сорочка-вишиванка, оберіг - це українські традиції, народні символи. Широка гама кольорів у вишиванках, але переважають у них два кольори: червоний і чорний. Здавна відомо, що червоний означає любов, а чорний - журбу. Бо саме з таких почуттів, як любов і щастя, сум і журба, радість і печаль, складається людське життя. Ці почуття органічно поєднуються, переплітаються, як червоні і чорні нитки на маминому шитті. Як червона і чорна нитка у вишиванні, так радість і журба у житті - завжди поруч: Переплелись, як мамине шиття, Мої сумні і радісні дороги. У цій пісні багато спільного з відомою "Піснею про рушник" на слова Андрія Малишка. Та ж синівська любов до батьківського дому, до рідного краю, до матері. І як оберіг, як символ людського життя з його злетами і падіннями, щастям і журбою - сорочка, вишита червоними та чорними нитками. Мені дуже подобається пісня "Два кольори" своєю ліричністю, задушевністю, теплом і мелодійністю. Думаю, вона ще довго чаруватиме слухачів своєю неповторною красою.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Художні засоби вірша "Горить моє серце, його запалила" Леся Українка, очень надо ))
Відповідь:
Горить моє серце (метафора), його запалила
Гарячая іскра палкого жалю.
Чому ж я не плачу? Рясними сльозами
Чому я страшного вогню не заллю? (риторичне питання)
Душа моя плаче (метафора), душа моя рветься, (градація)
Та сльози не ринуть потоком буйним,
Мені до очей не доходять ті сльози,
Бо сушить їх туга вогнем запальним (метафора).
Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі
І так заридати, щоб зорі почули(метафора), (разом це речення - гіпербола)
Щоб люди вжахнулись на сльози мої.
Пояснення: